Дводенний державний візит до Землі Обітованої Президент Петро Порошенко розпочав із зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Реувеном Рівліном. Високопосадовці визначили подальшу співпрацю України та Ізраїлю, окреслили шляхи поглиблення взаємодії у розв’язанні актуальних міжнародних проблем. Після того, як Петро Порошенко поінформував Реувена Рівліна про загрозливий розвиток ситуації на Донбасі, глави держав підтвердили необхідність повного виконання мінських домовленостей та висловилися за негайну деокупацію Криму й відновлення на півострові українського суверенітету.

«Україна та Ізраїль стикаються із серйозними проблемами. Найважливіша серед них — захист своєї країни від зовнішньої загрози. Я приїхав як Президент країни, яка щодня виборює свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність», — сказав Петро Порошенко.

Те, що МОЗ планував зробити цього року, вдалося реалізувати приблизно на 60%. Про це на підсумковій прес-конференції журналістам розповів міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Реально розпочати фундаментальні зміни в управлінні системою охорони здоров’я цього року не вдалося, бо парламент так і не ухвалив необхідний для цього пакет законопроектів. «Основне в реформі — фінансувати не ліжко-місце, а безпосередньо послугу. В цій системі держава покриватиме 100% вартості основного пакета послуг. Такий принцип не можна втілювати без автономізації мережі», — сказав він.

Найголовніше досягнення у галузі держзакупівель ліків — передача їх міжнародним організаціям. Передовсім це удар по корупції, а також найкраще співвідношення ціни та якості. Таким чином, до трьох міжнародних організацій передали 2 мільярди 197 мільйонів гривень. «Більшу частину грошей конвертовано у валюту. Це означає, що за будь-яких несприятливих умов в економіці ми збережемо кошти закупівель важливих лікарських засобів», — пояснив заступник міністра Ігор Перегінець. У планах на наступний рік — повністю передати цю процедуру міжнародним організаціям. Тому МОЗ більше не буде закупівельною агенцією, наголосив міністр. 

Перевиробництво нафти у світі й далі змушує її дешевшати. Нині вартість бареля чорного золота впала до позначки $36,7, та експерти кажуть, що буде ще менше. За прогнозами Науково-технічного центру «Психея», нині відбувається третій етап зниження цін — аж до $20—25 за барель, а якщо буде запущено так званий інноваційний сценарій, барель нафти може знецінитися до $10—15. 

У нашому житті випадкові зустрічі відіграють досить помітну роль. І добре, коли вони несуть в собі духовне й інтелектуальне збагачення, дають новий поштовх професійному зростанню чи відкривають очі на речі, про які раніше й не замислювався. Саме такою вважаю й випадкове знайомство з Олександром Косяковим – головним ортопедом–травматологом департаменту охорони здоров’я Київської міської держадміністрації. Він заслужений лікар України, кандидат медичних наук, керівник міського ортопедичного центру ендопротезування, хірургії і реабілітації, який функціонує у столичній клінічній лікарні № 12. 

В Україні планувалася поступова трансформація єдиного податку і створення так званих самозайнятих осіб, які не реєструватимуться як приватні підприємці. Різниця між ними та «єдинниками» в тому, що перші платять податок залежно від обороту, а самозайняті особи — залежно від різниці між доходами та витратами. Наприклад, якщо самозайнята особа купить товар за 1000, а продасть за 1200 гривень, то вона сплатить податок з різниці 200 гривень, вирахувавши з цієї суми вартість бензину, оренди офіса, канцелярських товарів. Але Міністерство фінансів подало свій варіант змін до Податкового кодексу, і ми намагаємося знайти спільне бачення, а чи потрапить цей розділ в останню редакцію документа. Про це «УК» повідомив один з авторів ліберальної податкової реформи Михайло Кобцев.

«Індустрія прямого продажу — це можливість самозайнятості українців і отримання ними додаткового доходу. Майже мільйон наших співгромадян задіяні у галузі прямого продажу, а майже 50 тисяч з них — приватні підприємці», — зазначив голова ради директорів Української асоціації прямого продажу Томаш Мурас. 

Який може бути зв’язок між хвилями надвисокої частоти і підготовкою до посівної? Інакше кажучи — між відомою нам мікрохвильовою піччю, хоч і промисловою, і зерном, закладеним на зберігання? Звісно, йдеться не про кашу, зварену з цільних злаків. Аби зрештою отримати її на столі, слід спершу зібрати гідний врожай. І тут стане у пригоді мікрохвильова обробка посівного матеріалу.

За несприятливих природних умов, які склалися цього року через надмірну посуху, майбутній урожай можна не лише зберегти, а й суттєво примножити. Як це зробити, знають у Південній філії відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації при ООН, зокрема її президент Володимир Тучний, та на Державному підприємстві «Завод «Генератор», яке й забезпечує втілення нової технології за допомогою необхідного устаткування.  

Проблем нині у трудівників села безліч. Водночас розвитку агропромислового комплексу має сприяти співпраця бізнесу й місцевої влади. Налагодити конструктивний діалог між ними допомагає асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ініціювавши регіональні зустрічі агровиробників з органами місцевої влади. Зібравшись у Черкасах за «круглим столом», працівники АПК, керівники профільних громадських організацій та представники органів місцевої влади ставили одне одному запитання, шукали шляхи розв’язання гострих проблем.

Аграріїв насамперед турбують питання, пов’язані з оформленням земельних ділянок сільгосппризначення та їхньої реєстрації. Скаржилися вони на терміни реєстрації, дублювання прав оренди на одну і ту саму ділянку, неможливість оформлення оренди землі під майновими комплексами, зміну нормативно-грошової оцінки землі тощо. 

Виконані у традиційному та авторських стилях роботи майстринь-лялькарок захоплюють відвідувачів не лише самобутністю, навертаючи їх до наших джерел, а й засвідчують незгасаючий інтерес до цього споконвічного виду українського мистецтва. Адже їхні вироби — це не лише ляльки, з якими з дитинства зріднюються їх господарі, а й один із найголовніших та найбільш дужих оберегів. Окрім того, як стверджує куратор виставки Оксана Крикунова, кожна лялька-мотанка  уособлює цілий образ зі своєю історією, а часто й з долею людини. А ще — кожна лялька є обереговою або обрядовою. «Тобто наші предки використовували ляльки в обрядах, і протягом усього календарного року, календарного циклу кожна лялька мала свою роль і свої функції», — говорить Оксана.

За задумом організаторів виставковий проект спрямований на реконструкцію українського народного костюма, репрезентацію автентичних жіночих образів, відтворення обрядів і звичаїв традиційної української культури. Традиційні ляльки-мотанки, лялькові композиції, народні іграшки, етнічні ляльки в авторських інтерпретаціях презентують в обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва не лише кращі майстрині Слобожанщини, а й  вихованці гуртків і студій декоративно-прикладного мистецтва Харківщини. 

Випадково натрапив на замітку сайту «Новости Донбасса» про те, що в Москві відкрили виставку сепаратистського змісту «Новороссия. Юзовка. Будущее начинается в прошлом». Про це повідомляють і в так званому міністерстві культури «ДНР»: на відкритті експозиції крім членів угрупування «ДНР» також були перший заступник голови комітету Держдуми РФ з культури Йосиф Кобзон та лідер Компартії РФ Геннадій Зюганов. «Я хотіла звернути увагу суспільства на те, що населення Донецька не налаштоване визнавати Бандеру героєм, так само як і не налаштоване сприймати ту фашистську ідеологію, яка процвітає на Україні. Не можна стріляти в мирних жителів. Європа мусить знати правду. Тільки тоді настане справедливість. Через культуру я хотіла зробити свій внесок у встановлення миру на Донбасі», — каже автор виставки Тетяна Пономаренко-Левераш.

Реагувати на це лихослів’я спочатку не хотілося. Тим, хто не хоче чути і бачити очевидних речей, вже нічого не доведеш. А тих, хто пішов у несвободу добровільно, — не повернеш, не варто і кликати. Але коли паплюжать Україну та ще й в обіймах агресора, — промовчати не міг.  

Упевнений, до приватизаційного списку, який нині створюють, не можна вносити сортовипробувальні станції та центри районування сільгоспкультур, хоч у цьому мене переконували заїжджі експерти та вітчизняні посадовці. Бо у разі знищення державної системи апробації й селекції сільгоспкультур наші лани окупують усілякі «монсанти», а ми втридорога платитимемо їм спочатку за насіння й саджанці, потім — за засоби догляду за привозними сортами. Ще небезпечніше для такої аграрної держави, як Україна, залишитися без власної системи створення та випробування й районування сортів в умовах значних змін клімату.