Президент України у своєму виступі на Міжнародних муніципальних слуханнях 1 листопада 2011 року оголосив про початок реформи місцевого самоврядування. Чому це питання сьогодні набуло першочергової ваги, кореспондент «Урядового кур’єра» з’ясовував у голови Харківської обласної ради, співголови Конгресу місцевого самоврядування України Сергія ЧЕРНОВА.  

Поза сумнівом, до початку медичної реформи країна прийшла морально налаштованою — ні в пацієнтів, ні в медиків не залишилося сумнівів: без змін не обійтися, галузь треба терміново лікувати. Та надалі, як зазвичай буває за тих чи тих починань, першу скрипку перебрав на себе … страх. А раптом буде гірше, піде щось не так, не справдяться сподівання, звільнять, розформують —  список застережень можна продовжувати.

У профільному міністерстві про непрості настрої в суспільстві й серед колег знають. Тому намагаються терпляче роз’яснювати свою позицію різній аудиторії, де журналісти, зрозуміло, серед найбажаніших слухачів. Черговий крок у цьому напрямку — започаткування роботи прес-клубу, в першому засіданні якого взяли участь міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко, його заступник Олександр Толстанов, начальник управління Національної академії медичних наук Василь Лазоришинець та представник ВООЗ в Україні Ігор Поканевич.

Стаття О. Сопова стала чи не єдиною актуальною публікацією з даного питання за останні роки. Якщо і з’являються окремі виступи у різного роду інтернет-виданнях, то їх авторів більше турбує питання не як прославити державу, а обсмоктування смажених навколонагородних пліток, не минаючи можливості зайвий раз мимохідь хвицнути владу.  

Європейські політичні дебати «Україна — ЄС: посткризові тренди європейської інтеграції», організовані Фондом підтримки демократичних ініціатив Євгена Кушнарьова, Інститутом глобальних стратегій та Міжнародним фондом «Європейський розвиток», прикували увагу української громадськості.   

28 листопада 1986 року урядова комісія під головуванням Бориса Щербини заслухала доповідь Державної комісії щодо приймання на технічне обслуговування законсервованого енергоблока №4 Чорнобильської АЕС та про завершення робіт щодо укриття блока.  

Охочих написати мемуари в останні роки аж ніяк не бракує. Тому, як хтось влучно підмітив, з’явився навіть новий жанр подібної писанини — «мемумаразми». Втім, на щастя, таке визначення  не стосується книжки наставника гірників Мірчі Луческу.  

Ні на кого не схожий канадський «Cirgue du Soleil» («Цирк Сонця»), який 2014 року святкуватиме 30-ліття, завоював своїми шоу та виставами увесь світ, а ми увесь цей час навіть не відали про його існування – кажу про себе, своїх колег, друзів та знайомих, котрі, почувши назву знаменитого колективу, запитували, а що це таке.  Приправивши інтернетною інформацією таку неймовірну необізнаність, ми й опинилися на першому побаченні з «Цирком дю Солей» на приставних стільцях за останнім глядацьким рядом, вище якого – лише дах Палацу спорту.

Свою книжку «Первый олигарх. Михаил Иванович Терещенко. 1886-1956» Мішель Терещенко, шосте «коліно» одного з найвідоміших в Україні родів, презентував у київському музеї Тараса  Шевченка — родовому будинку своїх предків.  

До 111-річниці з дня народження Катерини Білокур — відомої на весь світ художниці, чиїм талантом захоплювався іспанець Пабло Пікассо, й водночас простої сільської жінки, яка так і не виїхала за межі Яготинського району Київської області, — залишилося якихось кілька днів. Поціновувачі її художнього хисту знають, що полотна Катерини Василівни можна побачити не лише в Богданівці — селі, де вона народилася й провела все своє життя (там і досі збереглася хата-садиба, у якій жила художниця), а й у картинній галереї в Яготині, де зібрана чи не найбільша колекція її картин, а також у Національному музеї українського декоративного мистецтва, розташованому на території Києво-Печерської лаври, який має цілий зал, присвячений її творчості.  

Головну ялинку України спроектував тернополець Анатолій Пасько, а виготовили її на підприємстві у Новому Селі.
«Ой струнка ялинка в нас, скільки грає тут прикрас», —  так і відлунюють у пам’яті з дитинства  відомі поетичні рядки. Що ж до головної зеленої красуні, то вона здійметься в центрі Києва аж на 42 м, цього року надто «погладшає» — важить цілих 44 тонни, конструкцію матиме каркасну. Маківку її вінчатиме кристал, що раз у раз змінюватиме барви. Тернопільські дизайнери подбали й про чудову композицію прикрас на столичній ялинці.