У Міжнародний день молоді, який Україна з наступного року відзначатиме разом з усією світовою спільнотою, Президент Володимир Зеленський зустрівся з переможцями наймасштабнішого всеукраїнського флешмобу #IamUkraineNow, який відбувся в межах промокампанії Ukraine NOW.

Учасники дев’ятого міжнародного мотофестивалю «Дорога на Січ», що відбувався з 30 липня по 1 серпня, планували встановити національний рекорд України на найбільшу мотоколону із 7 тисяч учасників. На Соборній площі в Черкасах організували виставку автомототехніки. Та буквально за тиждень на сайті міськради дві петиції про заборону руху мотоколон вулицями й загалом заборону байкерського руху в місті набрали необхідну кількість голосів жителів обласного центру для розгляду в раді. Чому значна частина містян негативно відгукується про байкерський рух?

Цей рік виявився багатим на знакові події для майстрів лялькарства Полтавщини. Ще на його початку в Полтаві реалізували культурно-мистецький проєкт «Народна іграшка Полтавщини. Історія. Мистецька традиція. Сучасність», у лютому відбулася виставка творів майстрів — носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини «Традиція вузлової ляльки Полтавщини: в обіймах бабусиних традицій» та виставка вузлових ляльок Віри Черняк «Мотай! Асоціації…». У травні творці народної дитячої забавки об’єдналися на виставці в обласному академічному театрі ляльок.

У горах на Закарпатті нині частіше, ніж туристів, зустрінеш місцевих збирачів дикорослих рослин. Друга половина липня і майже весь серпень — це час чорниці. Руки й одяг тих, хто повертається з угідь, де вона росте, забарвлені в чорне. Цю рослину в краї за Карпатами називають яфиною. Тож наслідуючи Максима Рильського, який писав: «Яблука доспіли, яблука червоні», місцеві можуть тепер сказати по-своєму: «Яфини доспіли, і вони вже чорні, вирушай у гори, час цей не проспи!»

«Ми, що нас хвилі розбурханого світовою завірюхою житейського моря викинули на береги чужих і далеких країв, не забуваймо, що і її, України, святу Правду гонили та переслідували. Віра, вогненна віра в перемогу Правди дасть нам силу перетривати», — так 1949 року писав Василь Дідюк. І він перетривав. Аж цілих 49 років! За океаном був відомим українцем, журналістом, гумористом-сатириком і громадсько-політичним діячем. А на рідній землі його ім’я не можна було згадувати, хіба в їдких памфлетах, що друкувала західноукраїнська преса, розвінчуючи так званий український буржуазний націоналізм.

Хоч би хто що говорив, головний інвестор у розвиток Рівненщини — держава. Із початку року із загального фонду держбюджету в область уже надійшло 383 мільйони гривень. Зокрема через Державний фонд регіонального розвитку, Дорожній фонд, субвенції на соціально-економічний розвиток територій та спортивну. Ці кошти працюють на об’єктах програми «Велике будівництво» і тих, що не входять у неї.

У приміщенні Нацкомісії зі стандартів державної мови все відповідає певному стандарту. Стандарту екстраординарної події. Історичної. Запуску іспиту для тих, хто претендує на посади.

З 9 по 13 серпня триває командно-штабне тренування за участю командування об’єднаних сил та інших органів військового управління ЗСУ із широким залученням військових частин і підрозділів. Активні тренування відбуваються на суходолі, в морі, повітряному просторі на всій території України. Це стало адекватною відповіддю на чергові масштабні військові навчання, які РФ проводить в окупованому нею Криму.

На Всеукраїнському форумі «Україна 30. Децентралізація», що проходив наприкінці минулого місяця, пілотні проєкти з розроблення комплексних планів просторового розвитку Роганської та Пісочинської громад Харківського району Харківської області, які реалізують за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО, викликали велику зацікавленість учасників зібрання під час їх презентації. Ця робота громад отримала позитивну оцінку експертів і керівництва держави.

На Полтавщині ліс здавна використовували в агротехнологіях для оздоровлення довкілля й підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Із літератури дізнаємося, що активно лісовідновленням та створенням полезахисних лісонасаджень і лісосмуг в області переймалися на початку XIX століття. Зокрема 1809 року лісосмуги навколо свого хутора власним коштом посадив миргородський поміщик, обдарований агроном і історик Василь Ломиковський, який першим у Російській імперії впровадив «деревопільне» господарство. Він стверджував, що воно найвигідніше й близьке до природи як система землеробства і в поєднанні з високою агротехнікою забезпечує, особливо в посушливі роки, вищі врожаї, ніж посіви на відкритих полях. Саме завдяки його дослідам Полтавщину називають колискою полезахисного лісорозведення.