Міжнародна антикорупційна конференція «Запобігаємо. Боремось. Діємо» стала майданчиком напрацювання шляхів боротьби з цим ганебним для України явищем. Та й загалом атмосфера налаштовувала учасників зібрання на конструктивну роботу, пошук оптимальних рішень у просуванні вітчизняних реформ.  

Одна із причин тих втрат, які ми зазнали за останні два роки від рашистської агресії, — погана історична пам’ять. Адже загроза Україні й українцям не вперше приходить зі сходу. Саме в Москві понад 80 років тому визрів план нищення українців голодом. 82-гі роковини Голодомору — це привід нагадати собі про те, хто був і є нашими ворогами і вшанувати  жертв комуністичного режиму і борців із червоною гідрою. 

 «Шановні пасажири! Електропоїзд №6018 Козятин — Київ запізнюється на 20 хвилин». «Ну ти подивися: що вони роблять? — почув позаду на пероні злий чоловічий голос. — Мало того що електрички познімали, то й ще ті, які залишилися у графіку, вчасно прийти на станцію не можуть!» Я подумки погодився з обуреним пасажиром, але розмови не підтримав. Бо вона нічого хорошого не віщувала, крім хіба що зіпсованого настрою на цілий день.

Після кримського «тріумфу» президент Путін певне розраховував, що українці, з ностальгією згадуючи кількасотлітнє перебування у складі Російської імперії, зустрінуть хлібом-сіллю північних «братів», які приїдуть на Донбас на танках під виглядом місцевих ополченців. Потім разом з ними повалять фашистсько-націоналістичний режим у Києві й усе повернеться на круги своя: серед півтори сотні світових держав не буде для українського народу найріднішої країни, ніж «матінка Росія». 

В Україні зареєстровано перший статут об’єднаної громади. Це відбулося в Софіївському районі Дніпропетровської області. А село Подільське (райцентр Золотоноша) Черкаської області недавно стало відомим завдяки 22-річному новообраному сільському голові. Він наймолодший в Україні. Про першопрохідців децентралізації розповідають кореспонденти «УК».

Актуальні теми життя країни (як внутрішні, так і зовнішні) стали предметом традиційного спілкування вихідними Президента Петра Порошенка з журналістами провідних телевізійних каналів. Він підбив підсумки тижня, що минув, і окреслив найближчі плани вищого керівництва держави. Так, найближчим часом Петро Порошенко очікує звіт правоохоронних органів з розслідування справ проти Майдану. Йдеться про побиття студентів 30 листопада 2014 року, знущання над журналістами і громадськими активістами 1 грудня на Банковій, організацію штурму Майдану 11 грудня, події в Маріїнському парку 18 лютого 2015 року і головне — про вбивства людей. 

Верховна Рада України ухвалила законопроект, що передбачає створення в країні Державного бюро розслідувань, яке відповідатиме за розслідування злочинів, що раніше перебували у віданні прокуратури. Депутати зазначають, що така структура має стати аналогом ФБР, а правозахисники сподіваються, що новій структурі вдасться протидіяти свавіллю правоохоронців. 

Професії військового психолога в Україні донедавна не існувало. Незатребувана була. Все змінилося на початку 2014-го. З перших днів Революції гідності на Майдані створилася група волонтерів, які нейтралізовували кризові ситуації. Згодом ця діяльність перетворилася на кризову службу часів війни. Тепер професійну психологічну допомогу надає Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій, або Психологічна кризова служба. В Миколаєві роботу відважних дівчат-психологів добре знають. Знають її і бійці АТО, душевні рани яких загоюють українські берегині. 

Лісоруби вимагають пустити їх у високогірні ліси і на стрімкі гірські схили, де рубати не дозволено. Привід, на перший погляд, вагомий: запобігти стихійному лихові. Таким прохачі вважають так зване всихання смеречників. Чи справді в наших ялинових (смерека — це місцева назва) гірських лісах назріла катастрофа? І якщо так, то чи допоможуть її здолати перегляд Закону «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» та підзаконних актів, як пропонують лісоруби? Спробуймо з’ясувати. 

Так сталося, що відомий герой двох воєн — Першої світової та громадянської — Василь Чапаєв у народній пам’яті залишився ще й героєм багатьох анекдотів. А нещодавно з’явився свіжий зразок подібної усної творчості.