Ситуація на Донбасі — це наслідок тривалої відсутності як українських культурних інститутцій, так і зваженої далекоглядної гуманітарної політики щодо регіону, роблять висновок аналітики. Війна нині там, де існувала негласна заборона на українську культуру, посилаючись на власний досвід, кажуть митці. А й справді: хіба могла вона бути рідною й зрозумілою всемогутнім місцевим царькам, які шаленіли від «Шансону», «Мурки» і «руского міра» загалом? 

Накручуючи кілометр за кілометром тією дорогою, що веде до найвіддаленішого села Міжгірського району Новоселиці, ми з головою районної ради Іваном Яремою розмовляємо про те, як виходитимуть соціально-культурні об’єкти району зі складної ситуації, в якій опинилися через дорожнечу палива. 

За даними експертів, приблизно від 1,5 до 2 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь на території всієї України фактично не мають господаря, оскільки їхні власники померли, а спадкоємців нема або вони не прийняли спадщину. Такі землі нині в тіні. Часто сільськогосподарські виробники використовують їх незаконно або ще гірше — з корупційною складовою (щоб місцеві органи влади заплющували очі на таке незаконне використання). 

Упродовж  майже двох років триває неоголошена війна між митниками та вітчизняними виробниками лакофарбової продукції. Перші намагаються вольовими і силовими методами змінити код одного з компонентів, який використовують у виробництві лаків, і це спричиняє стягнення акцизу та додаткове нарахування ПДВ. Постачальники сировини для галузі доводять (зокрема і в судах) протиправність цих дій і стверджують, що у такий спосіб галузь намагаються розвалити.

Про один з епізодів тихих «бойових дій» на Сумщині «Урядовий кур’єр» уже розповідав  у №184 від 3 жовтня 2015 року в матеріалі «І сяк  і так — не розмитнюється лак». У ньому Харківську митницю ставили як приклад, оскільки вона намагалася діяти у правовому полі. Проте після публікації в газеті та рішення Сумського окружного адміністративного суду на користь лакофарбовиків  харків’яни в особі податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області вирішили «виправитися»… 

Днями випало побувати на дні народження у старшого товариша, колеги, який відзначив 93-й день народження і з яким знайомі вже понад три десятиріччя. Винуватець торжества щиро радів кожному з гостей, але чи не найбільше — доньці, яка, незважаючи на пенсійний вік, приїхала до тата з Підмосков’я, з Росії, де все життя мешкає в одному з тамтешніх чималих міст. 

У вівторок 309 народних депутатів підтримали закон №3404 «Про внесення змін до розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель». 

Луганська обласна військово-цивільна адміністрація визначила порядок розподілу коштів між постраждалими жителями Сватового: людям обіцяють допомогу від 10 до 500 тисяч гривень. Про це заявив заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко. 

Південний Буг — третя за довжиною річка України, яка є виключно українською. Бере початок на Поділлі, протікає центральними і південними областями (Хмельницька, Вінницька).

Упродовж століть назва річки змінювалася. Турки називали її Ак-су, що означає «біла вода», греки — Гіпанісом або Іпанісом. Слов’яни нарекли річку Богом, у розумінні «багата» або «та, що тече багатою, родючою землею». Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси «кривий», «покручений». 

Спогади про минуле так чи інакше постійно пронизують усе наше життя. Мовляв, і дерева колись були вищими, і трава зеленішою, і глина глинянішою. Продовжити цей перелік кожен може відповідно до власних уподобань. 

На позачергове засідання Верховна Рада зібралася для ухвалення законопроектів, потрібних для виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Без зайвих відступів народні обранці взялися за роботу. На їхні позитивні голоси вже не впливали контраргументи щодо недолугості остаточних редакцій деяких норм документів. Копітка робота дала свої плоди: урядовці та представники парламентських фракцій консенсусу досягли, техніко-юридичні правки внесено і деякі законопроекти ухвалено в другому читанні. За процесом у сесійній залі спостерігали й урядовці разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Помірний розгляд документів та врешті-решт фінальні рішення не підвищили градуса в сесійній залі Верховної Ради і не вимагали від представників Кабміну щось коментувати.