У нинішньому контексті перегляду Конституції України, на мою думку, прискіпливої уваги державників, політиків та експертів вимагають ті положення чинного Основного Закону, які створюють істотні перешкоди реформі децентралізації та зміцненню системи місцевого самоврядування.
Говорити про це публічно я маю певні підстави, оскільки вже понад 10 років вивчаю ці питання і надаю консультації як експерт Ради Європи на запит української влади, зокрема уряду та парламенту.
Зазначу, що свого часу проект змін до української Конституції 2004 року вже передбачав положення щодо зміцнення місцевого самоврядування та децентралізації влади, однак їх так і не ухвалили. 2009-го уряд підготував черговий законопроект про внесення змін до Основного Закону з питань місцевого самоврядування, який здобув загалом позитивний відгук РЄ, та його знову не зреалізували. Затим було напрацьовано низку інших документів, спрямованих на розв’язання цих проблем. Останні рекомендації РЄ стосовно перегляду Конституції України в частині місцевого самоврядування було надано у 2012 — 2013 роках та представлено на розгляд Конституційної Асамблеї. 

Верховна Рада звільнила всіх політв’язнів. Омріяної свободи, зокрема, дочекалися батько і син Павличенки, яких осудили за вбивство судді. На свободі й так звані «васильківські терористи». Апеляційний суд Київської області звільнив з-під варти під підписку про невиїзд Володимира Шпару, Ігоря Мосійчука та Сергія Бевза, засуджених до шести років ув’язнення. Відсиділи вони 2,5 року за звинувачення в намірах підірвати пам’ятник Леніну у Борисполі 2011 року, підготовці теракту та незаконному володінні зброєю. Просто з тюрми вони разом з родинами вирушили до Грушевського та Інститутської подякувати за волю.  

Нині у Волинській області майже чотири тисячі жителів ромської національності. Деякі дослідники називають і більшу цифру. Чи знадобилася ромській общині Волині видана за підтримки обл?держадміністрації пізнавальна книжка нині вже покійного Сергія Григориченка «Стежиною мудрості», яку журналісти поквапилися охрестити «ромським букварем»? Що треба зробити, щоб здобуття освіти, знання рідної мови стали для нащадків кочового народу нормою? На ці запитання «УК» і дає відповідь дружина автора унікальної книжки, голова ромської організації «Терне рома» Тетяна Логвинюк.

… Що далі ми наближалися транспортним штреком, а потім уже лавою до одного із бурильних забоїв-«епіцентрів» шахти «Смолінська», то дедалі глибше мої гумові чоботи занурювалися у воду, що бігла потоком нам назустріч. Таке відчуття, що ось-ось уже буде по коліна.

— Вода — головна складова технології з видобування уранової руди, — ледь чую пояснення Віктора Коваленка, директора підприємства, з яким ми майже впритул підійшли до бурильних установок. 

П’ять хвилин дзижчання з касетника — і ось на екрані старенького телевізора з’являється нарешті заставка обраної комп’ютерної гри. На початку 1990-х, коли навіть найпростіший персональний комп’ютер був мало кому по кишені, простенькі домашні «Спектруми» давали змогу тисячам молодих українців робити свій перший крок до віртуальної реальності.
З-поміж ігор, записаних на звичайних магнітофонних касетах, можна було надибати й «Диктатора». Не вибаглива до ресурсів і скромна за графікою текстова стратегія. Опинившись у ролі правителя типової бананової республіки, що зветься Рітімбанія, ви маєте втриматися при владі якомога довше, вигребти з бюджету якомога більше і, головне, вчасно втекти від революціонерів на заздалегідь придбаному гелікоптері. 

Через те, що не всіх загиблих вдалося ідентифікувати, цей список не повний. Українська Вікіпедія, за даними якої ми друкуємо імена Героїв, поки що не знає усіх полеглих 18-21 лютого у центрі української столиці. Офіційно МОЗ визнало 82 смерті за цей період, у тому числі й з боку силових підрозділів. Ще сім патріотів загинули до 18 лютого. 

Барикади в центрі Києва перестали бути осередками протистояння. Сонячного, хоч і доволі прохолодного вчорашнього ранку це зрозуміли всі кияни, які вперше за останній тиждень спокійно вийшли з підземки станції метро «Хрещатик» на вулицю Інститутську. Споруджені з усього, що можна було стягнути для зміцнення позицій Майдану, вони ще довго залишатимуться німими свідками страшних подій, пережитих столицею. Героїзму й віри у гідне майбутнє своєї Батьківщини простих людей і переляку за збереження можновладних крісел та виконанням злочинних наказів — тих, хто уявляв, ніби має право безкарно вершити долі народу.  

За новинами з України сьогодні заледве встигає світ. Утім, нині ньюс-мейкером у нашій державі  є не лише Київ, а й регіони, передовсім південь  та схід. Те, що кияни вже пережили,  для них поки  що актуально.  Про ситуацію у кількох областях  і Криму розповідають наші кореспонденти.

Луганщина.  Гвардію — додому  
Донеччина.  Своє «Межигір’я» ближче
Крим.  Розумом, а не емоціями
Дніпропетровщина.  Площу Леніна перейменували на Героїв Майдану
Харківщина.  Міліція закликає роззброїтися і розійтися

Навіть у наш час тотального відкриття інформації є чимало тем, які ще в недалекому минулому не підлягали обговоренню. Читачам газети «Урядовий кур’єр» будуть цікаві думки людини, котра роботі у спецслужбах присвятила усе своє життя, — генерал-майора СБУ у відставці Олександра БУЛАВІНА.
 

Навесні минулого року по усій країні прокотилася хвиля мітингів проти фашизму, що нібито почав відроджуватися в Україні. Зігнані на них під страхом звільнення з роботи бюджетники слухали палкі промови про те, що кляті фашисти, мовляв, уже піднімають голову. На луцькому меморіалі Вічної Слави, що наприкінці 1970-х був споруджений для увіковічення пам’яті полеглих у Другій світовій війні, людиноненависницьку ідеологію ганьбила, зокрема, добра частина керівників органів місцевої виконавчої і представницької влади Волині. Ясна річ, під пильним поглядом керманичів від єдиної на той момент «керуючої і спрямовуючої».