Аліфе-ханум — єдина жінка-дервіш у свої 73 роки живе насиченим життям: мандрує, допомагає порадою та молитвою тому, хто цього потребує, багато читає, пише книжки, спілкується з прихильниками в Інтернеті, де має власну сторінку. Любить щось робити власними руками, донедавна сама проводила екскурсії у повернутому її зусиллями до життя храмі дервішів у Євпаторії. Вона неохоче розповідає про себе, але  про текіє, суфізм та дервішів може говорити безкінечно. А також про свій князівський рід Яшлавських, адже її пращури були міністрами закордонних справ в уряді кримського ханства. 

Серед пріоритетних напрямів у роботі органів прокуратури — нагляд за додержанням і застосуванням законів у сфері оподаткування і насамперед у діяльності територіальних підрозділів Міністерства доходів і зборів, а також контроль за дотриманням бюджетного законодавства. Про це кореспонденту «УК» розповідає прокурор Сумської області Руслан Білокінь.   

З інтервалом у кілька днів Суми сколихнули дві трагічних новини. Спершу помер 13-річний хлопець, якому лікарі «швидкої допомоги» встановили неправильний діагноз. Згодом — пішов із життя 42-річний городянин, який працював на присадибній ділянці і якому під пекучим сонцем стало зле. Доки прибула карета «швидкої допомоги», чоловік уже не дихав…
Враховуючи трагічність дитячої смерті, голова Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь зажадав детального розслідування справи, за результатами якого винні неодмінно повинні бути покараними. Та й другий випадок мимоволі викликає тривогу і побоювання: а чи не може опинитися на місці потенційної жертви «швидкої допомоги» будь-хто з дорослих чи юних сумчан? 

З 1 липня в Україні діє новий порядок оренди водойм. Він визначається «Типовим договором оренди водних об’єктів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29 травня цього року. Особливість типового договору — те, що за ініціативи Прем’єр-міністра до нього внесено пункт щодо обов’язковості забезпечення вільного доступу до цих водойм пересічних громадян: «Передача в оренду водного об’єкта здійснюється без обмеження права загального користування, якщо інше не визначено законом». 

Зображення базарного дня на центральній вулиці Батурина має загадковий феномен: чим довше його розглядаєш, тим більше здається, що воно оживає. Ось баюра, з якої щойно вилізли замурзані льохи. Навкруг багато різномастих коней, які сумирно стоять в упряжі. Неподалік своїх пожитків спілкуються статечні господарі в картузах, перегукуються метушливі селянки у рясних спідницях та хустках. Спогорда поглядають з  возів причепурені міщанки у чепчиках, а одна, напевне, найповажніша, навіть під парасолькою. Базарувальники енергійно перемовляються, торгуються, сперечаються, доходять згоди… Ту чудову мить спіймав місцевий житель Микола Бокань, за походженням селянин, за покликанням і талантом — неабиякий фотомайстер.  

Як кажуть наші сусіди-поляки (а саме польська адміністративно-територіальна реформа, спрямована на розвиток самоврядування, визнана кращою в Європі), на кожній території є рівно стільки самоврядування, скільки є в бюджеті грошей для здійснення його повноважень. Тобто поряд з активністю та колективною мудрістю самої громади головний чинник її поступального розвитку  все ж таки фінансовий.
І на Рівненщині є громади, котрі вже навчилися гроші заробляти.  

Що може бути простіше за день народження власної дитини? Здається, велосипед тут вигадувати ні до чого. Зібрати друзів, купити великий торт, встромити в нього свічки й залишити оселю на погром маленьким неслухам. Такий сценарій траплявся якщо не з вами особисто, то з кимось зі знайомих напевне. А обмазані жирним кремом обличчя й стіни, обмальовані шпалери, розбита мамина улюблена ваза — які дрібниці порівняно з отриманим задоволенням і сплеском позитивних дитячих емоцій.

Так відзначало дитячі свята не одне покоління. Зазвичай сюди додається ще й стіл для дорослих, який часто перевершує дитячий за розмахом запрошених і масштабом гулянки. 

З 1992 по 1994 роки я працювала лікарем-психіатром поліклінічного відділення Павлоградської районної лікарні. З 1994-го працювала на посаді дільничного лікаря-психіатра Спеціалізованої медико-санітарної частини № 7 міста Павлограда. У 2002-му була переведена на посаду лікаря-психіатра психоневрологічного кабінету поліклініки, де працюю донині.
У Пенсійному фонді Павлограда при розрахунку стажу в подвійному розмірі зарахували лише час з 2002-го по 2013 рік. А період роботи лікарем-психіатром з 1992-го по 2002-й зараховувати у подвійному розмірі відмовилися.
Чи маю право на зарахування стажу за період 1992—2002 років у подвійному розмірі? 

В. БІЛОВОЛ, 
м. Павлоград Дніпропетровської області

1990 року я закінчив хіміко-технологічний інститут. Спеціальність за дипломом — «Хімічна технологія твердого палива»; здобув кваліфікацію «інженер-хімік-технолог».
З того самого року й донині безперервно працюю на посаді викладача спецдисциплін у коледжі. У цьому році атестуюсь з навчальної дисципліни «Комп’ютерна обробка екологічної інформації», яку викладаю протягом 8 років. За результатами попередньої атестації 2008-го, з цієї дисципліни мені підтверджено кваліфікаційну категорію «викладач вищої категорії» і встановлено педагогічне звання «старший викладач». 

І. ДИДИШИН,
селище Розділ Львівської області

 Хтось із мудрих якось сказав: усі народжуються талановитими — кожна дитина по-своєму. Але сповна реалізовують свої здібності одиниці.
І навряд чи знайдуться аргументи проти цього твердження. Згадаймо кожен власні шкільні чи студентські роки і тих ровесників, які подавали велетенські надії — у співі, малюванні, літературі, спорті, скульптурі, дизайні. І де вони тепер? Одних засмоктала побутова трясовина, другі не витримали творчої конкуренції і зійшли з дистанції. А третім фатально не поталанило у фінансовому плані: хоч як мудруй, а без грошової підтримки розвиватися ой як нелегко.