Збройні сили
-
Чому закрили КПП «Золоте»?
За даними прикордонної служби, через всі діючі КПВВ з початку 2106 року лінію розмежування перетнуло понад півтора мільйона людей. А щодоби її долають два десятки тисяч цивільних громадян. Контрольний пункт пропуску «Золоте» за пропускною спроможністю третій на всій лінії розмежування після «Зайцевого» та «Новотроїцького». Вивчивши деталі всіх проблем, які виникали на КПВВ у Донецькій області, розроблено проект, який мав якнайкраще задовольнити попит цивільного населення. Планувалося, що коридором Стаханов — Первомайськ — Золоте — Гірське — Лисичанськ проходитимуть і проїжджатимуть щодня приблизно п’ять тисяч людей й 1,5 тисячі автомобілів.
-
Горда нація створила сильне духом військо
Швидко, однак болісно викарбовував собі історію час. Національній гвардії України вже виповнилося два роки. У Києві причетні до створення «оплоту захисту українців» посадовці дали старт урочистим заходам. Був серед них і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Спершу він вручив нагородний кортик командувачеві Національної гвардії генерал-лейтенантові Юрію Аллерову за вагомий особистий внесок у зміцнення законності й правопорядку. Ще восьмеро військовослужбовців Національної гвардії отримали з рук глави уряду відзнаки за зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу та високий професіоналізм.
-
Загинув у день, коли мало початися перемир’я
Андрій Юркевич свій земний шлях розпочав на Великдень. Кажуть, людина, народжена в день такого великого свята, благословенну, гідну слави долю матиме. Підприємець, була в нього гривня й до гривні, здавалося б, радій життю та насолоджуйся. Але коли з’явилася інформація про перших убитих і поранених на столичному Майдані, Андрій помчав з Тернополя до Києва й опинився у вирі трагічних подій. Потім про все оповів у книжці спогадів «Моя Революція». Ще лунав реквієм за воїнами Небесної Сотні, а на українську землю вже вдерся російський окупант та агресор. Андрій Юркевич не міг не стати на захист України, пішов добровольцем у батальйон «Айдар». Завжди зі світлою усмішкою на обличчі. Він і поліг сонячного вересневого дня 2014 року біля Веселої Гори, що на Луганщині. Йому минав лише 33-й рік. Андрій першим з тернополян загинув на буремному сході країни. Йому й справді доля вготувала дорогу, гідну слави героя.
-
Оборонпром підвищує рівень
Відвідини Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О. Морозова дали підстави Президентові Петру Порошенко констатувати незворотне та серйозне відродження «Укроборонпрому». На цьому підприємстві глава держави побував у межах своєї робочої поїздки до області. Його керівництву та колективу Президент спрямував такі слова: «Ми продемонстрували, що Україна починає відроджуватись, і це відбувається не лише на підприємствах оборонпрому. Впевнений в тому, що зусилля, які зараз докладають представники Міноборони, Генерального штабу, представники оборонпрому, уряду, вже у 2016 році сприятимуть відчутному зростанню рівня обороноздатності держави».
-
Петро ПОРОШЕНКО: «Наказую нарощувати темп контрактів»
Кампанія комплектування армії контрактниками дає позитивні результати. Таким оптимістичним акцентом Президент Петро Порошенко розпочав зустріч із командирами Збройних сил України середньої військової ланки управління. У Національному університеті оборони імені Івана Черняховського він повідомив присутнім офіцерам, що перед цим заходом перевірив останні дані щодо укладання контрактів, які відбулися з початку цього року, і резюмував: «Показники дають підстави для оптимізму».
-
Армія жіночого роду
Жінка в армії — тема, яка ще тривалий час буде актуальною для обговорень, зауважень, порад. Для українського суспільства вона відносно нова. Якщо є критики і прихильники, отже, питання справді важливе. Сперечаються з цього приводу жінки й чоловіки. Міркування одних і других часом різняться, часом мають спільний знаменник. Присутність жінки в армії нині — факт беззаперечний. «УК» поцікавився думками експертів різних сфер, чому жінки прагнуть в армію, якими там мають бути умови для них. Також ми надали слово представницям прекрасної статі, щоб почути і їхню думку про побут, війну, цивільне життя.
-
Армію годуватимуть якісно
У перші хвилини заходу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив заступнику міністра економічного розвитку і торгівлі Максиму Нефьодову провести перевірку тендерів, які організовує Міністерство оборони у сфері забезпечення Збройних сил продуктами харчування. Він розповів про багаторічне функціонування в країні чотирьох компаній, які постачають продукти харчування за тіньовими схемами або й за завищеними цінами.
Проблема в тому, що вони розпочали кампанію, аби зірвати проведення відповідного тендера загальним обсягом 3,5 мільярда гривень. «Вони сидять, як упирі, на держзакупівлях, завищують ціну, надають неякісні послуги для українських військових і розпочали кампанію, аби зірвати публічний тендер загальною вартістю 3,5 мільярда гривень, щоб не допустити розорення компанії, а продовжити контракти, укладені без тендерів», — не приховував обурення глава уряду.
-
Поліція відкриває двері для учасників АТО
Поліція охорони Національної поліції України, МВС та Всеукраїнський центр допомоги учасникам АТО об’єднали зусилля для надання максимальної допомоги з вирішення соціальних питань та працевлаштування учасників АТО. Про це йшлося на прес-конференції «Допомога демобілізованим учасникам антитерористичної операції з питань працевлаштування».
За словами начальника департаменту поліції охорони генерала поліції третього рангу Сергія Будника, поліція охорони пропонує 2,5 тисячі вакансій для демобілізованих.
-
«Мамо, я їду додому!»
Рік і одинадцять днів чекала на сина з полону Алла Миколаївна Макух. З них три місяці вона взагалі не знала, де її Сашко і що з ним відбувається. Жінці говорили, що полонених тримають то в Лисичанську, то в Луганську, то що взагалі вивезли до Ростова. І ось 30 квітня торік почула у слухавці: «Мамо, це я!» Дзвінок надійшов з незнайомого номера.
«Раптом почали труситися руки, мене лихоманило. Тільки й спромоглася сказати чоловікові: «Запиши номер, там Сашко!» Лише за півгодини отямилася, змогла зателефонувати й поговорити із сином. Зараз згадую той час: Боже, як я це пережила, коли взагалі не було з ним зв’язку! Я вірила, що син живий. Насамперед тому, що торік 10 лютого «Лайфньюс» показав наших хлопців, і ми зрозуміли: вони живі. Може, не дуже й здорові — в одного голова перебинтована, видно, що полонених били. Але живі — це головне!»
-
Легше було воювати, ніж потім згадувати
Вони не кіношні герої, хоч і постали з телеекранів перед широкою глядацькою аудиторією. Звичайні хлопці, обпалені порохом, закіптюжені димом, але незламні в бажанні захистити Батьківщину від східної варварської орди. Минув рік відтоді, як трагічні події, що відбувалися на дебальцевському виступі, стали історією. Та лише зараз починаємо усвідомлювати те, що довелося пережити українським бійцям у степах Донеччини.
Вражають подеколи страшні кадри документального фільму «Дебальцеве», який продемонстрували цього тижня провідні вітчизняні телеканали, що мало кого залишили байдужими у нашому суспільстві. Переглянув цю стрічку й Президент Петро Порошенко, але не по телевізору, а в кінозалі, де поспілкувався з глядачами й авторами фільму.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ