Днями виповнилося 75 років, як відбулася найбільша в історії УПА битва з військами НКВС в урочищі Гурби на межі нинішніх Рівненської та Тернопільської областей. У Гурби не запрошують — сюди їдуть за покликом душі. Тому ні дощ, ні холод не завадили людям з’їхатися на святе для українців місце. Тут у нерівному бою поклали голови наші діди й батьки. 5 тисяч вояків Української Повстанської Армії груп «Північ» і «Південь» протистояли 30-тисячному з’єднанню частин НКВС та регулярної радянської армії за підтримки танків і бронепоїзда, а для розвідки вони використовували літаки.

Учора, у річницю ядерної аварії, керівники держави вшанували ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, які проявили неймовірну мужність і героїзм, намагаючись зменшити руйнівні наслідки цього техногенного лиха ціною власного здоров’я та життя.

«Можемо пишатися, що Луганщина дала п’ять видатних представників руху шістдесятників і дисидентів. До речі, в Україні в жодній області не було такої кількості людей, які виступали за поширення і доведення до населення змісту Гельсінської декларації, щоб ознайомити всіх громадян з Декларацією прав людини», — підкреслює заступник директора з наукової роботи Луганського обласного краєзнавчого музею Тетяна Коваленко

Уже зібрано матеріали про дев’ятьох жителів Луганщини, які добровільно пішли на фронт захищати українську Луганщину і загинули. Пошук відомостей триває, адже встановлено імена лише половини бійців, які спочивають на цвинтарі у Старобільську під табличкою «Невідомий». Колись про долі учасників антитерористичної операції напишуть книжки

20 лютого 2014 року Верховна Рада визначила офіційним початком російської агресії проти України, яка й розпочалася втратою контролю над Кримом. Парламентська постанова від 21 квітня 2015 року називає речі їхніми іменами: «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»

Українці надихають нас, європейців. Коли необхідно, вони герої. Коли необхідно, вони прагматики, які тверезо оцінюють реальність. Це Президент Європейської Ради Дональд Туск написав у Twitter після участі в церемонії вшанування пам’яті жертв Революції гідності. Під час церемонії він і Президент України Петро Порошенко пройшли до Хреста на місці загибелі Героїв Небесної Сотні та встановили лампадки біля пам’ятної стели з іменами тих, хто заплатив найвищу ціну за нове європейське майбутнє українців. Відтак, ознайомилися з проектом «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності», будівництво якого заплановано на місці загибелі Героїв

30 років тому землю далекого Афганістану залишив останній радянський солдат. Але й нині багато з людей того покоління перебувають там, де точиться війна, — за незалежність уже нашої країни. У день ушанування ветеранів збройних конфліктів на територіях інших держав, до яких тепер належать і воїни, котрі пройшли горнило афганської війни, у столиці відбувся урочистий захід. Воїнів-афганців вітали Президент Петро Порошенко й Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Утім, у багатьох українців власні рахунки і з тією війною, і з імперією, яка спричинила не лише її, а й нинішню війну на Донбасі

24 січня о 9-й ранку в Маріуполі гучно й протяжно завили сирени. Вони нагадали про трагедію, яка сталася у приморському місті чотири роки тому. Хоч про обстріл мікрорайону Східного тут пам’ятають і без нагадувань. Потужні снаряди, які суботнього ранку вибухнули біля Київського ринку, магазинів, школи та будинків, забрали життя 30 мирних людей, серед яких двоє дітей. Ще 117 маріупольців зазнали поранення, внаслідок яких чимало з них стали інвалідами. Пошкоджено було 55 багатоквартирних і 15 приватних житлових будинків, ринок, «Дитячий світ» і супермаркет, школу №5, згоріли з півсотні автомобілів

50 разів пролунав Дзвін пам’яті цієї неділі під час щоденного ранкового церемоніалу вшанування пам’яті військовослужбовців Збройних сил, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, світовий мир і порядок

«Люблю те, що вмію, і вмію те, що люблю, — казав митець. — Після 70 живу в гармонії із собою».
Він слухав компліменти і словослів’я на свою адресу й реагував на все з гумором. Згадуючи про нього, мільйони шанувальників усміхаються, а недобрі радіють, що не треба повертати гроші, взяті в нього в борг.
Він декларував, що живе сьогоденням, весело і красиво