Прошу слова

  • Владислав КИРЕЙ

    Музей на задньому дворі?

     Унікальний музей історії хліборобства у Тальному на Черкащині було створено у 1985 році з ініціативи його нинішнього директора - етнолога, археолога, краєзнавця, письменника Вадима Мицика. Ще не так давно оригінальний заклад розміщувався в колишньому палаці графа Шувалова. Оскільки палац увійшов до туристичного маршруту "Золота підкова Черкащини" і мав ремонтуватися, музей звідти "попросили". Але через слабке фінансування ремонтні роботи, які обіцяли завершити за два роки, тривають і досі. Точніше, вони надовго заморожені. А тим часом музейники вже не один рік тісняться у частині старого приміщення районної друкарні, на задньому дворі. І чекають обіцяного колись нового приміщення.

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Де українська марка?

    Аби відволікти свого онука від перегляду чергової партії примітивних закордонних мультиків, дістав з книжкової полиці кілька альбомів з поштовими марками. Очі у Максима відразу загорілися, адже на невеличких мініатюрах було цікавого значно більше, ніж в однотипних мультфільмах. Тут і дивні тварини, і зображення перших парових машин, і літаки, і способи перевезення пошти в останні століття, і конструктори космічної техніки та перші космонавти... 

  • Анна БЕРЕЗИНЕЦЬ

    Ділова леді у целофанових пакетах

    Ніколи не думала, що не лише в селах, а й у столиці України є вулиці без асфальтового покриття, по котрих щойно пройде рясний дощ - не пройти - не проїхати. Як виявилося, таких чимало. На одну з них натрапила, поїхавши на травневі свята до подруги, що мешкає у приватному секторі - на масиві Біличі. Побачене шокувало.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Доки існують Дон Кіхоти

    Є й такі, кому цей книжковий герой видається божевільним, а хтось не визнає і не терпить його настільки, що навіть ладен перевтілитись на якийсь час у вітряк, аби побити його дерев'яними крилами... Та не вони, а інші читачі, котрих назбиралося аж 531, нещодавно упродовж понад двох діб по черзі безперервно проголошували українською й іспанською мовами зміст безсмертного твору видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі", визнаного найкращим романом тисячоліття, перекладеного й виданого найбільшою кількістю мов після Біблії і названого "нашою Біблією" в Іспанії. 

  • Валентина КОКІНА

    Замість роботи - шоу?

     Переглядаючи розважальні телепередачі, так і хочеться вигукнути: "Та рабині Ізаурі за кількістю глядачів їх рейтинг не переплюнути!" З різних опитувань відомо, що мільйонна аудиторія телеглядачів щодня прикута до голубих екранів, де веселе дійство вихлюпує картинки неперевершеного свята. Танцюристи-аматори і зірки, співаки-початківці й заслужені та народні, ті, що перемагають за гроші (і, погодьтесь, чималі - півмільйона, мільйон), або котрі успішно виходять заміж за мільйонерів - ці яскраві приклади іншого життя захоплюють настільки, що декому стає непереливки й вони кидають роботу вчителя чи слюсаря, медсестри чи двірника і також вирішують "покопатися в собі й розкрити таланти". Є такі, що з року в рік мандрують з одного шоу до другого. Між іншим, втрачаючи кваліфікацію і... зарплату. Здається, країна не працює, а задіяна в цім святі, бо сотнями, тисячами від малого до великого намагаються пробитися в ефір. І всі сподіваються на перемогу та конверт із заслуженим гонораром.

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Вовчиця-війна

    Хтось із поетів-фронтовиків сказав, що остання на часі світова бойня нібито спресувала роки. Не даремно ж учасникам Великої Вітчизняної кожен воєнний рік зараховувався за два, бо ніякі, навіть найстрашніші перипетії мирної днини не можна порівняти з тим вогненним горнилом, через яке їм довелося пройти. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Журавлиний сум над зниклими селами

    Мої діди не повернулися з війни. Коли бачу, як син на зустрічах з ветеранами тягнеться до чужих дідусів, роздивляється їх бойові нагороди, просить сфотографуватися разом з ними, стискається серце: ми не знаємо навіть місць поховань воїнів нашого роду. Одне заспокоює: у слов'янських традиціях доглядати солдатські могили й пам'ятники полеглим. Ми приносимо квіти до обелісків невідомих героїв у Чернігові і віримо, що чиясь вдячна рука покладе квітку там, де знайшли вічний спокій наші рідні. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Усміхніться малюку!

    Днями у нашому відділі розгорнулася дискусія про покликання жінки. Природно, що чоловіча частина колективу дотримувалася думки, що славнозвісні німецькі три "к", нехай у менш гіперболізованому вигляді, і є сенсом жіночого існування. За це були звинувачені жіночою меншістю у чоловічому шовінізмі. Проте якщо серйозно, пригадую, що навіть у декретній відпустці, у тумані недоспаних ночей і у постійних клопотах, мене тягнуло до письмового столу. Адже за журналістською звичкою і з новонабутим материнським почуттям справедливості продовжувала підмічати деталі, аналізувати, порівнювати. Цікаво, що у мене, як і у всіх мої подруг-журналісток, які пішли у декрет, першим виникло бажання написати матеріал про непристосованість наших вулиць і громадських закладів для колясок (вітання Олі Прокопенко, оглядачу відділу соціальних проблем у декреті). 

  • Павло КУЩ

    Святих повиносили?..

    Батьки добре знають: в той цікавий період, коли дитинча починає вчитися читати, краще з ним поблизу міських парканів не ходити. Бо не в міру активне маля, намагаючись показати свою грамотність, починає по складах голосно озвучувати надряпане на дошках. Ця засторога хоча й застаріла, але актуальна й досі. Хоча тепер на солідній відстані від дітлахів (та й дорослих) є необхідність тримати не тільки оті паркани, а й... книжки. Так-так - книги художньої, вибачте, літератури, зразки якої цілком легально можна купити в книгарнях чи взяти в бібліотеках. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    "А я вам зараз... вікна поб'ю!"

    До чого лишень не вдавалися комунальники, аби змусити нас - споживачів їхніх, інколи навіть не дуже якісних, послуг - сплачувати за них вчасно. Спочатку лякали пенею. Мовляв, якщо не внесете гроші до 30 числа, потім, крім власне боргу, заплатите ще й штраф. Проте, як розповіла колега, яка пише на цю тематику, не такий страшний чорт... Полякати споживачів комунальники не забули, а ось розробити механізм, за яким цю пеню нараховуватимуть, часу й натхнення в них не стало. Тому... Знову довелося їм вигадувати "велосипед". Цього разу у вигляді "пряника" - сплатіть гроші до 20 числа й отримаєте знижку 6-8% плати за обслуговування будинків. Такий підхід зацікавив багатьох киян.