Прошу слова

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Ліфт і люфт

    Цими днями прес-служба управління Держгірпромнагляду по Сумській області поширила заяву, повідомивши про можливе опломбування більш як 20 ліфтів в обласному центрі. Причина задавнено-банальна — технічні несправності механізмів, які будь-якого дня можуть обернутися в кращому разі неприємностями, а в гіршому — бідою.  За великим рахунком, новина не тягне на сенсаційність, оскільки ліфтова «лихоманка» з певною періодичністю охоплює місто і, хоч як це прикро, до подібних збурень  городяни починають потроху звикати.  

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Часи й кумири

    Красиво жити не заборониш, як, утім, і мріяти про таке собі феєричне майбуття. Дівчинка з південного містечка, розташованого на Чорноморському узбережжі, щиро ділиться своїми планами з кореспондентом: «Хочу, щоб у мене був собака — йоркширський тер’єр. Працюватиму дитячим стоматологом, житиму в столиці, куплю собі власну автівку і заведу довге біляве волосся».  

  • Олена ОСОБОВА

    «…І для всіх подих один»

    Чотириноге населення міст зростає, і хвостате плем’я домашніх улюбленців ставить перед городянами нові й нові проблеми. Люди обговорюють, як облаштувати життя бродячих собак. Від власників чотирилапих друзів вимагають більшої відповідальності. А я рахую кроки на стежці, котра веде до лісосмуги, розташованої вище від кварталу Волкова в Луганську. Смуга відділяє місто від поля, метушливість від зосередженості.

  • Олена ОСОБОВА

    Трамвайна «ідеологія»

    Луганськ готується повторити подвиг Стаханова. А я частенько повторюю подвиг своєї мами, яка все життя тягала в обох руках важкі сумки з продуктами. І моє рідне місто, і я при цьому думаємо про одне: про транспорт. Справа в тому, що у місті Стаханові влада повністю відмовилася від такого соціально популярного (і тому — збиткового!) виду транспорту, як трамвай.   

  • Владислав КИРЕЙ

    Ресторан у пошані. А музей?

    Ось і відзначили 77-річчя видатного земляка Василя Симоненка. Як завжди, теплими словами, квітами до могили та пам’ятника поетові в центрі Черкас, Симоненківськими читаннями, урочистим вечором у місцевому театрі… І новим Василевим однотомником, який щойно вийшов у черкаському видавництві «Брама-Україна». Книжка містить, крім творів самого Василя Симоненка (а це — поезія, публіцистика), його листування з багатьма нині відомими вітчизняними письменниками, громадськими діячами, а тоді просто колегами, однокурсниками.  

  • Анатолій ЧУБИНСЬКИЙ

    Якими будуть правила гри?

    Міністерство охорони здоров’я завершує громадське обговорення законопроекту «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», та питання ще є. Сьогодні система охорони здоров’я функціонує за умови дефіциту бюджетних коштів. Мінімальна потреба галузі на 2012 рік визначена на рівні 80,5 млрд грн. Для прикладу, у 2010 році загальний обсяг фінансування становив 41,7 млрд грн. Нестачу коштів пропонується покривати шляхом запровадження цільових страхових внесків на медичне страхування. Але це — не раніше січня 2015 року.   

  • Павло КУЩ

    Керівники, сховайте ордени!

    Газети, як відомо, без помилок не буває. Отож в одному з донецьких видань якось теж не догледіли. У привітанні відомому землякові, якого нагородили орденом, на сторінці з’явилася така назва відзнаки: «За услуги». Цікаво, що сам орденоносець, за словами редактора, не влаштовував жодних розбірок. Тільки й того, що жартома зауважив: мовляв, така назва більше відповідає дійсності.  

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Лист місцевим керівникам

    Вітаю слова Президента Віктора Януковича про передачу цього року головних важелів впливу регіонам. У зв’язку з цим сідаю писати лист тим керівникам, які мають впроваджувати реформи на місцях. І слова мої вони мусять почути передовсім через призму не великого, та й не малого — майже 14 тисяч жителів — селища міського типу Коцюбинське.  

  • Любомира КОВАЛЬ

    Історія про 30 хвилин

    У сучасному житті вже важко обійтися без комп’ютера та Інтернету. А попит, як відомо, породжує пропозицію. Представники різних провайдерів не лише закидають наші поштові скриньки рекламою, а й телефонують додому вечорами й навіть хапають за руку біля станцій метро. Пропозиції — на перший погляд, одна краща за другу. А ось чи довіряти заманливим словам — особиста справа кожного.  

  • Олег ЧЕБАН

    Чи рятує реформу одна гривня?

    Якось колега спробувала присоромити мене за те, що у своїх матеріалах використовую слово «сумління». «Тепер цього вже немає. Надворі інша «погода», — категорично сказала вона. Справді, давно вже «слизько». І не лише у взаєминах між дорослими...