У Миргороді над Хоролом цілий день гоготіли горна та дзвеніли молотами ковалі. Кували розпечене залізо й тоді, коли було сонячно, і під дощем, що пішов надвечір. Цього дня тут відбувався ковальський фестиваль на честь Петра Федоряки, учителя математики й інформатики, відомого на всю Україну коваля із села Трудолюб. Він пішов на війну й не повернувся.

Першу частину тривалого торгу, в якому розмінними монетами мимохіть стали наші незаконно ув’язнені в РФ громадяни, завершено. Перемовини глав держав тривали місяць, про що Президент Володимир Зеленський повідомив лише в день зустрічі наших хлопців в аеропорту «Бориспіль». На його думку, це «перший етап в розблокуванні нашого діалогу і перший етап в припиненні війни, повернення наших військових, наших полонених, наших моряків, наших територій…». 

10 вересня славетний український хірург, академік Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України, професор Петро ФОМІН зустріне своє 80-ліття. Ці роки він прожив плідно, змістовно. На його рахунку десятки тисяч урятованих життів. До пацієнта завжди ставиться, як до свого близького родича. І дотепер академік оперує, консультує. З «Урядовим кур’єром» Петро Дмитрович напередодні ювілею поділився і сокровенним, і думками про власний шлях у медицині.

Нині модно говорити про загальнолюдські цінності — у декого вони навіть мають пріоритет над інтересами держави. Але чи те, що звемо загальнолюдськими цінностями або ж мораллю, справді категорія універсальна і годиться для всіх життєвих ситуацій?

9 вересня відзначатимемо 250-й рік народження Івана Петровича Котляревського, автора безсмертних «Енеїди», «Наталки Полтавки», «Москаля-чарівника», основоположника нової української мови й літератури, патріота, воїна. Збираючись написати про нього, задумався: хто сьогодні в Полтаві найкраще знає його біографію — таку, щоб не тільки з книжок. Місцеві краєзнавці порадили звернутися до провідного наукового співробітника Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського Євгенії СТОРОХИ, яка майже 41 рік досліджує життя і творчість Івана Петровича.

Хоч сучасна благодійність має визначені й організовані форми, її походження пов’язують зі сферою, де духовне й моральне понад усе, а саме з релігією, зокрема християнством. Співчуття, милосердя, а також любов до ближнього — це основні моральні засади християнства. Згадаймо, приміром, одну із настанов Ісуса з новозаповітної книги «Євангеліє від Матвія»: «Тому, хто просить, давай і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся».

Майже 30 років тому в Миколаєві з’явився новий мікрорайон Намив. Територію під забудову майбутніх багатоповерхівок намивали піском безпосередньо в акваторії Бузького лиману за допомогою спеціальних пульпопроводів. Намивали і майже одразу будували. Швидко і багато, як і потребували умови того часу. Нині на Намиві проживає понад 40 тисяч миколаївців, житлове будівництво на комерційних умовах ще триває, забудовують вільні ділянки. Натомість місцеві жителі схвильовані тим, що вода прибуває, звузилася пляжна зона — недалеко й до багатоповерхівок так званої першої лінії. Чи насправді проблема настільки загострилася і як міська влада планує її вирішувати, дізнавався «УК».

У романі «Таврія» Олеся Гончара є епізод, де старий заробітчанин розповідає про часи, коли батракам, що приходили на південь України найматись на роботу, досить було написати крейдою на п’ятах ціну, за якою людина погоджувалась працювати, і спокійно лежати чи спати у тіні під деревом. Землевласники, яким катастрофічно бракувало робочих рук, самі ходили по імпровізованому ринку та обирали підхожих за вартістю і статурою наймитів.

Саме на ці основоположні речі глава держави Володимир Зеленський звернув увагу під час виступу з нагоди початку роботи Вищого антикорупційного суду України, привітавши суддів з цією довгоочікуваною подією та побажавши наснаги в боротьбі з цим ганебним явищем.

Лист, який надійшов до редакції від одного із членів громадської організації «Захист інвесторів»  Дениса Шинкаренка, насторожив: «Будучи інвестором, — писав автор, — який вклав кошти у законне будівництво, я став жертвою захоплення будівельного майданчика рейдерами від влади. Нас, постраждалих, вже понад 500 родин. Більшість інвесторів — це малозабезпечені люди, багатодітні сім’ї, воїни АТО/ООС. Попередньо ми проаналізували всю інформацію про забудовника, звернули увагу на його порядність, перевірили всі документи в КМДА щодо законності будівництва та права на земельну ділянку. Тобто кожен з нас все ретельно вивчив, перш ніж віддати свої гроші. Питань до забудовника не виникало: банк «Аркада» відомий тим, що завжди доводить свої справи до кінця й має добру репутацію. Тому й повірили. Сьогодні ж міська влада прагне передати територію, де має бути побудований наш будинок і житловий масив «Патріотика на озерах», під парк атракціонів і розваг для багатих та розбещених».