Чому в нас така коротка пам’ять? Здається, зовсім недавно вибухнув скандал навколо виборів депутатів до Черкаської обласної ради. Поговорили і... вже майже забули. Добре, що хоч суд не пустив цю справу в непам’ять, нагадавши громаді про пристрасті. Торік у серпні голові та секретареві Черкаської обласної виборчої комісії таки оголосили підозру у фальшуванні результатів виборів депутатів до обласної ради 25 жовтня 2015 року. І ось нарешті — вирок. А самі події на виборах розвивалися так. Уночі 4 листопада 2015 року обласна виборча комісія підписала сфальшований протокол про підсумки виборів до обласної ради. Після цього керівники одразу кількох партій, небезпідставно запідозривши недобре, заявили, що відомості у протоколі не відповідають даним паралельного підрахунку голосів.  

На вулиці дощ наче з відра. І попри літечко, холодно. З огляду на відчинену кватирку в кімнаті також має бути не спекотно. Однак мені надзвичайно жарко, і б’є пропасниця. Термометр показує 38,9. Ого! А тут ще й вуха заклало, неначе щедро залило монтажною піною. Добираюся до комп’ютера, щоб через сайт поліклініки викликати лікаря-терапевта і, можливо, відразу й записатися до лора. Сайт вимагає реєстрації. Реєструюся. Проте відразу надходить відповідь: «Ваш обліковий запис не підтверджено у клініці. Для підтвердження підійдіть у реєстратуру з документом, що посвідчує особу. Записатися на прийом або викликати лікаря ви зможете після підтвердження». Дивно, понад два місяці подавав до реєстратури всі необхідні документи і на себе, і на родину. Від обраного терапевта надходило кілька дзвінків щодо присвоєння коду авторизації в системі e-health

Зовсім недавно деякі ЗМІ панікували щодо майбутнього врожаю. Мовляв, половина його загине через посуху. Підігрівали такі настрої прогнози неврожаю в Росії, США, Казахстані, країнах ЄС тощо

Нацменшини в Європі мають досконало володіти офіційною мовою. Це визначально для їхньої участі в житті суспільства, тому уряди повинні всіма засобами сприяти вивченню державної мови. Проте так само влада має надавати нацменшинам право й змогу широко використовувати їхню рідну мову. Тільки за цих умов культуру нацменшин та їхні громади поважатимуть, а їхніх прав дотримуватимуться. На цьому наголосив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд у виступі на конференції, присвяченій 20-річчю підписання Європейської хартії регіональних мов та мов нацменшин і Рамкової конвенції із захисту прав нацменшин

Трохи символічно, що недавній старт чемпіонату світу з футболу в Росії майже збігся із Днем медичного працівника. Бо на матчах такого рівня без лікарів ніяк не обійтися. Зазвичай на трибунах найчастіше згадують фахівця вузької спеціалізації — окуліста. Мерщій звертатися по його допомогу вболівальники голосно радять футбольним арбітрам, коли ті недобачають і роблять серйозні помилки. А нині оте емоційне від уболівальників: «Осліп чи що?» та «Окуляри купи!» — погодьтеся, стосується не тільки суддів в окремих моментах поєдинків. Репліки доречні щодо всього чемпіонату. Бо складається враження, що ФІФА та інші міжнародні арбітри не бачать чи не хочуть бачити реальних підстав, щоб позбавити державу-агресора права проведення будь-яких змагань такого високого рівня

Україною котиться хвиля масових убивств. Не людей, щоправда, а комах. Та якщо цю хвилю не зупинить держава всією силою закону, і люди від біди не застраховані. Чому? Спробуємо пояснити

Розроблення стратегій розвитку регіонів, які враховували б фундаментальні напрями реформ і найкращі практики управління територіями, — важливий елемент загального бачення розвитку держави, формує порядок денний діалогу центральної влади й органів місцевого самоврядування, а також відповідає двом складним цілям: створенню середовища для економічного зростання та правильному конвертуванню напрацювань економіки в життя людей. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час роботи ХІV Українського муніципального форуму

Нагадаю, хто забув: Україна веде хоч неоголошену, але жорстоку війну, в якій майже щодня гинуть наші захисники. А під час війни вчитися у супротивника не гріх. Чого вчитися? Певна річ, не нахабства й цинічності, не пихатості та патологічної брехливості, не ворожості до всього світу

Зі США надійшла сенсаційна звістка: 17-річний учорашній школяр із Закарпаття Валентин Фречка виборов гран-прі світового конкурсу молодих учених «Олімпіада геніїв». У конкурсі, в якому брали участь понад 1300 представників різних країн, винахід українця оцінили найвищими балами. Цього призу разом з нашим співвітчизником удостоєно ще лише одного учасника із країни-господині

Складові життєвого шляху Сергія Пирожкова формують образ ученого, державника, українського патріота, який зробив вагомий внесок у  вітчизняну демографічну науку: як  директор-організатор розбудовував  Національний  інститут стратегічних досліджень, майже десятиліття представляв незалежну Україну в ранзі посла, чимало робить на ниві структурного розвою Національної академії наук України