На Закарпатті одне зі злободенних питань у становищі вимушено переміщених осіб — набуття ними рівних із членами територіальних громад прав і можливостей. Переселенці хочуть бути повноправними учасниками місцевого життя, отримувати всі послуги, передбачені у громадах, на рівні з іншими. Однак так буває далеко не завжди. Які обставини не сприяють або й перешкоджають цьому, з’ясовували автори дослідження, презентованого в Ужгородському пресклубі.

Офіційні повідомлення від Міністерства оборони України чи Генерального штабу про перебіг контрнаступальних операцій на південних напрямках нагадують народну мудрість: «Не кажи гоп, доки не перескочиш». Факти, що українські штурмові підрозділи подекуди прорвали першу лінію оборони рашистів і закріплюються, подають зі стриманим оптимізмом. А наші успіхи зокрема біля сіл Урожайне, Приютне та Вербове, створення передумов для подальшого прориву і виходу на оперативний простір підтверджує ще й переляканий ґвалт по той бік лінії фронту.

 За словами начальника Сумської ОВА Володимира Артюха, це представницьке зібрання, яке організувала команда Програми розвитку ООН (ПРООН) спільно із Сумською ОВА, стало важливим іміджевим та суспільним заходом. Його мета — засвідчити, що Сумщина насамперед не буферна зона, а великий північний форпост у боротьбі з ворогом, регіон з колосальними можливостями та потенціалом.

 У фейсбуці активно працює закрита спільнота «Ми разом!», яка об’єднує 1,5 тисячі жінок, що втратили на війні коханих і чоловіків. Про історію створення спільноти, її завдання «Урядовому кур’єру» розповідає її співзасновниця полтавка Тетяна Ваценко­Бондарева.

 Цієї літньої пори на територіях оздоровчих та відпочинкових таборів Сумщини панує незвичне затишшя. Як і торік, коли повномасштабне російське вторгнення зруйнувало плани на найтриваліші шкільні канікули. Однак, на щастя, завдяки максимальній організаційній роботі обласної влади, освітян, спонсорів, батьків, усіх, хто переймається турботою про підростаючу зміну, вдається створювати умови, за яких учні й малята можуть відпочити, оздоровитися, з користю провести вільний час. Звісно, питання безпеки завжди на першому плані, бо головне — життя і здоров’я. 

 На відкритті звучали думки і спогади, які нагадали про трагізм масового знищення ромів, привернули увагу до нинішнього становища цієї спільноти в українському суспільстві. Промовисту, хоч і невелику за розмірами композицію встановили на території ужгородської гімназії №14 поблизу місця розташування в часи Другої світової війни гетто для ромів. Ще раніше там діяла найстаріша в Європі ромська школа, заснована 1926 року.

 2017-го народна артистка України професор Рівненського державного гуманітарного університету Наталія-Марія Фарина подала заявку на участь у громадському бюджеті музичного проєкту «Рівне — місто унікальних подій».
Проєкт переміг, його активно підтримали рівняни. А вже 2018 року пані Фарина втілила ідею: в найакустичнішій залі обласної філармонії зібрала  талановитих вокалістів з різних куточків України на «Бурштинові солоспіви». 

 Днями під час свого традиційного «ВечірньогоК стріму» Укрінформ говорив з Еллою ЛІБАНОВОЮ — директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, фахівцем із соціоекономіки, демографії та економіки праці. Ведучий стріму Василь Самохвалов зачепив складну тему, що цікавить усіх: якими будуть Україна й українське суспільство після перемоги, після війни. Навіть тоді певних загроз і криз не уникнути, вважає професор.

В Ужгороді нещодавно відбулася нарада, яку провів заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із питань цифрового розвитку, цифрової трансформації і цифровізації Сергій Захарін. Головне управління Держпродспоживслужби України в Закарпатській області, яке очолює Сніжана ЛОКЕС, визначено зразковим у налагодженні загальної командної роботи всіх служб — фітосанітарної, ветеринарної, санепідеміологічної. З очільницею служби поспілкувався кореспондент «Урядового кур’єра».

 За даними Міністерства освіти і науки України, з початку повномасштабної війни на Харківщині повністю або частково було зруйновано 51 заклад освіти, зокрема 35 шкіл і вісім дитячих садочків. 578 закладів освіти зазнали різних пошкоджень. Сума прямих збитків, завданих освітньому сектору області, сягає майже мільярда доларів. У Харківському національному університеті від російських ракет постраждали фізико-технічний факультет, бібліотека, музей природи, спорткомплекс «Каразінський», прямим влучанням зруйновано корпус економічного факультету. Значних руйнувань зазнали два гуртожитки.