Відійшов у минуле ще один рік нашого протистояння російській агресії. І кінця-краю їй не видно. Та на порозі велелюдних свят — Нового року і Різдва Христового — дивитимемося в майбутнє з надією, сподіватимемося на ліпше у власному житті й житті держави. Може, найближчим часом таки здійсняться щирі побажання з різдвяної колядки:

Хай буде щаслива вся ваша родина — радуйся!

Вся ваша родина і вся Україна — радуйся! 

Епопея звільнення наших військових з полону незаконних збройних формувань таких самих фейкових недоутворень окупованого Росією Донбасу нагадувала своєрідний телемарафон у прямому ефірі за участі всієї небайдужої частини українського суспільства. Укотре після агресії так званої братньої країни відчулося плече ближнього, неабияка згуртованість зовсім не знайомих одне з одним людей.  

У Розумівську загальноосвітню школу І—ІІІ ступенів Долинської сільради на Запоріжжі щодня приїжджають здобувати знання учні навіть з обласного центру. Їхні батьки переконані: тут школярі можуть здобути ґрунтовніші знання. Адже сільський навчальний заклад став одним з небагатьох в Україні, який бере активну участь у проекті «Новий освітній простір» у плані відкриття інклюзивних класів, медіатек й осучаснення всієї матеріально-технічної бази. 

29 квітня 1918 року Чорноморський флот за наказом командуючого підняв українські прапори. Ця подія стала підсумком довгої складної боротьби моряків-українців. Днями в Українському кризовому медіа-центрі презентували перший календар із кольоровими зображеннями кораблів, які першими у 1917—1918 роках підіймали жовто-сині, а потім і синьо-жовті стяги під золотим українським небом над найсинішим у світі морем. 

Добігає кінця 2017-й. Для жителів села П’ятигори Тетіївського району на Київщині він особливо запам’ятається відзначенням 120-річчя від дня народження свого славного земляка Харитона Григоровича Дяченка, який під час Другої світової війни здійснив подиву гідний подвиг. 

Газелька, тюнінгована різнобарвними тюльпанами, весело везе квітковий товар зимовими вулицями невідомої країни. Автомобіль додає швидкості, чим одразу привертає увагу дорожньо-патрульної служби. За кермом — Іван Будько теж невідомої національності. Машину зупиняє старший лейтенант ДПС, симпатична дівчина з русявою косою на прізвище Кузнецова. Водій чемно вручає красуні у погонах водійські права без зайвих суперечок. «Нє гусарскоє ето дєло: с женщінамі споріть», — додає російською персонаж (як переконують автори) українського серіалу аж шостого сезону. Утім, чи справді українського — ще велике питання. 

Вони не бачили рідних майже півтора року. Це звучить дико: військовополонені й заручники на власній землі, у власній країні! Нині вже колишні бранці російських окупантів і вигодуваних ними доморощених бойовиків удома нарешті обійняли рідних, підняли гіркі чарки за довгоочікуване визволення й полеглих на війні побратимів. 

Проект закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо права постійного користування земельними ділянками» розроблений Офісом підтримки реформ при Мін­агрополітики із залученням широкого кола експертів. Він покликаний вирішити питання, яке не те що назріло, а перезріло і не дає можливості розвиватися аграрному сектору. 

Селище міського типу Вапнярка Томашпільського району одним з перших у Вінницькій області торік наприкінці серпня створило ОТГ із селом Колоденка. Як нині живе громада? 

Заплати за комунальні послуги вчасно — й отримай борг у подарунок. У таку лотерею останнім часом грають чи не всі українці. Особливої популярності вона набула в столиці. І це попри високі тарифи. Ще одна цікава особливість «акції» — дивовижна арифметика. Прикладів того безліч. Нещодавно знайома отримала квитанцію за електроенергію, де було вказано й субсидію. Тільки чомусь цифра до сплати, скажімо так, дивна: нарахували пенсіонерці за користування електроенергією 103 гривні, а субсидія на цей вид послуг у неї становить 30 гривень. Щоправда, за підрахунками компанії — надавача послуг, 103 мінус 30 чомусь дорівнює 90. Як так вийшло? Щоб з’ясувати походження боргу, жінці довелося їхати в офіс компанії. І хоч у деяких із них є електронна черга, нині місця навіть у ній немає. А все тому, що телефоном подібні питання не вирішують. Чому — невідомо.