Одному зі столичних депутатів Святий Миколай приніс цьогоріч різочку. Саме 19 грудня прес-служба прокуратури повідомила, що районний суд оштрафував його на 1700 гривень за невчасне декларування покупки автомобіля вартістю… понад 800 тисяч гривень. Та не закидайте мені, що, мовляв, зазираю в чужий гаманець. Якби цей ім’ярек не був публічною особою із представницьким мандатом, який йому довірили десятки тисяч виборців, якби він так відверто не порушив чинного законодавства, то, найімовірніше, ця історія не набула б широкого суспільного розголосу. 

Як відомо, все нове і привабливе притягує людей — на цьому світ завжди стояв. А якщо йдеться про новітні технології в нашому бурхливому сьогоденні, то й казати нічого: споживачі вбирають таке, мов губки. Саме це можна сказати про електричні автомобілі, справжній бум продажу яких спостерігався в Україні в році, що минає. 

У середині грудня Росія несподівано оголосила про намір вивести російських вояків зі складу Спільного центру з контро лю та координації припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) на Донбасі. СЦКК — група з контролю за дотриманням мінського протоколу, до якої входили представники української та російської сторін, що почала роботу у вересні 2014 року в місті Соледар Донецької області. 

Найближчим часом на розгляд Конституційної комісії має бути винесено проект змін до Основного Закону України стосовно статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Що саме й навіщо пропонують змінити в політичному устрої півострова після його деокупації? 

З першого січня 2018 року в Україні в бюджетних установах та центральних органах влади офіційно буде заборонено користування російським програмним забезпеченням (ПЗ), зокрема такими бухгалтерськими та обліковими системами, як: «Галактика», «Парус» та 1С. Саме з початком нового року всі, хто намагатиметься й надалі використовувати софт недружньої для нас країни, каратимуться доволі високими штрафами. 

На тлі численних розмов навколо нового Закону «Про освіту» і зламаних списів стосовно його мовної частини більшість забуває, навіщо город городили. Схема тут дуже проста, зрозуміла й позитивна. Завдання-мінімум полягає в тому, щоб школярі знали мову країни проживання. А ось завдання-максимум — створити всі умови, щоб якомога більше і дітей, і дорослих стали вважати українську мовою повсякденного спілкування.

Зима черговий раз випробовує українців на міцність та спроможність швидко налагодити нормальне життя, незважаючи на несприятливі погодні умови. Велика вода на Закарпатті, вітер, хуртовини і значні опади снігу в центральних областях в останні дні змінили порядок денний роботи усіх органів влади — від місцевих до центральних. 

Мій старенький радіоприймач, який включається лише після пари-трійки тумаків, постійно налаштований на частоту 100 мегагерц. На ній працює поки що єдине в країні 100% українське радіо — «Країна FM». Вранці слухаю на ньому пісні, увечері — казки  Сашка Лірника в передачі «Дрімайко». А щоб почути новини, включаю проводову радіоточку, з якої лунає Українське (Суспільне) радіо. 

Наталію Тригуб, фельд­шера-акушера з Тернополя, заробітчанська хвиля занесла на південний схід Іспанії в адміністративне співтовариство Мурсія. Було це майже 20 років тому. Тут нині живуть кілька тисяч українців переважно із західних областей. З рідною землею їх роз’єднують хіба довгі кілометри доріг, але аж ніяк не духовна, синівська сув’язь.  Коли спалахнула протестами й борнею Революція гідності й російський агресор став окуповувати, роздирати снарядами-мінами Україну, наші співвітчизники відгукнулися безкорисливою допомогою, волонтерськими проектами. «Бо серце так каже, хоче», — коротко й зворушливо відповіла пані Наталія на запитання, що спонукало її зайнятися волонтерством. 2014 року вона активно взялася до праці в громадській організації «Армія SOS-Мурсія». 

Ранок п’ятниці. Столичний метрополітен. Година пік. На одній зі станцій не заходить — заповзаючи, вривається до вагону потяга пара молодиків. Одягнені ошатно, проте неозброєним оком помітно, що життя потягало їх по всіх усюдах. Я формую в уяві прототипи тридцятирічних героїв. Більше їм не даси. Та розмірковувати довго не доводиться. «Я живий!! Ти уявляєш, я живий!!» — чую над головою щасливий і відвертий вигук. «Усі ми живі», — спокійно відповідає його товариш.