Перемога на фронті має супроводжуватися перемогою в усіх сферах життя — так скріплюється місток між сьогоденням і майбутнім. Умови для цього не чекають, а створюють. Цього педагоги Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» вчать студентів власним прикладом.

 Село Молотків на Тернопіллі, в якому народився Володимир Мосейко, гітлерівські нацисти спалили 1943 року. Тоді загинуло 617 молотківців, серед яких було 92 дитини. Майже десять років пан Володимир як волонтер їздить з гуманітарною допомогою на передові позиції наших воїнів. Його душа жахається та болить від спалених, знищених уже тепер путінськими фашистами українських сіл і міст. Деякі з цих населених пунктів він відвідував, коли там буяло життя. «Прощення цьому немає!» — каже. І впевнений, що Україна неодмінно здолає рашизм. 

 Цю програму впроваджує благодійний фонд «Громадянин» разом з оздоровчим центром Fortis health. «Програма називається «Кіборги» і охоплює кілька напрямів діяльності. Один з них ми назвали «Реабілітація кіборгів». Вона передбачає надання допомоги з протезуванням пораненим захисникам, їхнє навчання, медичне, психологічне, соціальне і спортивне відновлення», — розповідає віце-президент благодійного фонду «Громадянин» і керівник програми «Кіборги» Олена Шмідт. 

 Любов Романюк уперше здала кров п’ять років тому, коли побувала в онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні. Відтоді в центр переливання крові приходить кожні два місяці, частіше не дозволяють лікарі. Жінка має рідкісну групу крові — четверту, ще й мінусовий резус. Отже, її кров просто на вагу золота.

«Ми прішлі сюда навсєгда!..» Так ще недавно голосно хвалилися рашистські загарбники, увірвавшись до українських міст і сіл на півдні та сході України. Дехто із зайд після контрнаступальних операцій підрозділів Сил оборони справді залишився в українській землі надовго чи взагалі назавжди. Інші відступили, лишивши на місці колись симпатичних сіл потворні руїни, купи стріляних гільз, понівеченої зброї та техніки, а також майже суцільні мінні поля.

 Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) — міждержавна агенція ООН, діяльність якої спрямована на міжнародну співпрацю та координацію зусиль усіх країн у галузі метеорології. Штаб-квартира ВМО працює в Женеві (Швейцарія).
ВМО було створено 1948 року на конференції директорів Міжнародної метеорологічної організації, що існувала з  1878-го. Конвенцію ВМО було ухвалено у Вашингтоні (США) 11 жовтня 1947 року, а з  1951-го організація розпочала діяльність. На 2023 рік до ВМО входять 193 країни.

 Цього ранку «визволення» чи «захист» рашистами місцевих людей у тимчасово окупованому степовому селі на Запоріжжі відбувалися так само бридко та ще й гучно. На невеличку вулицю увіпхалася куца колона техніки. Попереду гарчав БТР, за ним гуцикали легковик і два автобуси. «Уніманіє, уніманіє!» заволав мегафон, лякаючи й без того сполоханих селян, які поралися на городах чи у дворах.

 Європарламент вимагає від російської влади зняти всі звинувачення та негайно звільнити двох українських підлітків Тіграна Оганісяна і Микиту Ханганова, які живуть у тимчасово окупованому Бердянську і яким загрожує 20-річне ув’язнення за нібито організацію саботажу проти армії рф. Про це йдеться в резолюції «Катування та кримінальне переслідування російською федерацією неповнолітніх українців Тіграна Оганісяна та Микити Ханганова», яку було ухвалено у Страсбурзі.  

Путін мав великі плани на Харків ще 2014 року. Але країні-агресору, війська якої тоді окупували частину українського Донбасу, не вдалося їх реалізувати. Тож на світанку 24 лютого 2022 року в московії вирішили повторити спробу: незаконно перетнувши державний кордон України з курської та бєлгородської областей, кацапські війська стали розвивати наступ на Суми, Харків, Куп’янськ. Так почалася битва за Харків — великий промисловий, транспортний та науковий центр, друге місто в Україні за кількістю населення (майже 1,5 мільйона жителів).

 На Тернопільщині перша прийомна родина з’явилася в грудні 2005-го, а вже в липні наступного року відчинили двері й дитячого будинку сімейного типу. А ось організувати зустріч прийомних сімей краю вперше зуміли нинішнього червня. Ініціював форум «Щастя дитини — зростати в родині» обласний благодійний фонд «Майбутнє сиріт» за підтримки місцевої влади. 160 осіб, серед яких 82 дитини, стали учасниками заходу.