Емоційне напруження, стреси, професійне вигорання — це лише невеликий перелік неприємностей, з якими день у день змушена стикатися сучасна людина. А ще війна. Безжальна вона не лише до професійних військовослужбовців, а й до мирного населення, волонтерів, дітей. Що далі, то більше від неї проблем. Психологи завдяки власним спостереженням, вивченню іноземного досвіду дійшли висновку: проблемі слід запобігати або принаймні не задавнювати, щоб вона не перейшла у хронічний стан.

Спеціальна урядова комісія займалася пошуком причин, які призвели до аварії з людськими жертвами на шахті «Степова» у Львівській області. Члени комісії перевірили відповідальність керівника дільниці, керівника шахти, керівника ДП «Львіввугілля», а також контролюючих органів, які повинні були забезпечити безпеку роботи шахти. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко за результатами засідання урядової комісії. 

МОЗ уже зібрало заявки з регіонів щодо потреби в ліках на цей рік і планує, що до кінця березня всі номенклатури буде затверджено. Тож після відповідної урядової постанови міністерство зможе підписувати договори з міжнародними організаціями щодо зак упівлі препаратів. 

Ірдинь — селище особливе. Розташоване поблизу Черкас і Сміли у заплаві річки Ірдинь, воно закладене на початку 1930-х як поселення для працівників місцевого торфопідприємства. Нині тут трохи більш як 900 жителів, які після об’єднання територіальних громад увійшли до складу Білозірської. Туристів приваблює не саме селище, а мальовнича природа навколо нього, знамените Ірдинське болото з розкішними краєвидами й багатим тваринним світом. Дикі кабани, лосі, козулі, єнотоподібні собаки, багато різних змій, черепах, ящірок, риба, водоплавні птахи — це лише невеликий перелік того, що водиться в лісах і болотах. 

На українській залізниці відбувається нечувана дискримінація банківських платіжних карток. Це жодним сумнівам не підлягає. Про це вам могла б розповісти будь-яка з пластикових бідолах, що побувала у віконці касира залізничного вокзалу і хоч раз її господар спробував повернути проїзний квиток. Розповіла б, звісно, з обуренням, криком або й міцним словечком, якби вміла лаятися чи принаймні говорити. 

Статистика каже: щоб українцеві заробити на власне житло, слід пропрацювати десь 46–48 років. А в розвинених європейських державах цей термін не перевищує 20 років. Тож невже наша молодь приречена більшу частину життя ділити дах із батьками або винаймати квадратні метри, які ніколи так і не стануть власними? 

Українські моряки занепокоєні тим, що вже найближчим часом їм буде значно важче влаштуватися на роботу. Річ у тім, що Україна досі не ратифікувала конвенцію про працю в морському судноплавстві MLC (Maritime Labour Convention), ухвалену 2006 року на Генеральній конференції праці в Женеві. Станом на сьогодні більшість морських держав підписали цей документ і невдовзі можуть відмовитися брати на свої судна моряків із країн-непідписантів. Цього та наступного року готовність України постачати робочу силу за світовими стандартами перевірять впливові міжнародні морські організації. 

Батько «шокової терапії» кінця 1980-х — початку 1990-х років у Польщі, екс-глава Мінфіну і Нацбанку країни професор Лешек Бальцерович не на словах знає, як виводити економіку з постсоціалістичного занепаду. Впродовж року роботи на посаді співголови групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні він досконало вивчив усі її економічні болячки. На завершення своєї місії в інтерв’ю Укрінформу Бальцерович поділився своїм баченням стану економіки й державних фінансів України, оцінив дії влади та опозиції, а також поділився своїми рецептами розв’язання економічних проблем. 

Сергія (чи тепер уже Сергія Павловича) Кобилінського знаю чверть століття: відтоді, як він очолив перший у Рівному житлово-будівельний кооператив. І він, і дружина Світлана — корінні рівняни, однокласники. А ще одногрупники у воднику — нині Національному університеті водного господарства та природокористування, який, жартують, закінчили так давно, що вже й не пам’ятають, коли. Тепер їм обом по 60. Зате добре запам’ятали тих викладачів, які на все життя заклали вміння аналітично мислити і до кожної життєвої ситуації підходити з холодним розумом. 

Нині лісове господарство — одна з небагатьох галузей, які показують приклад життєстійкості. Зокрема це стосується лісівників Полтавщини, які останніми роками стабільно виконують виробничі й соціальні зобов’язання, ще й розвиваються. Про те, як їм це вдається, розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заслужений лісівник України Юрій ТАРАНЕНКО.