Суспільство

  • Тетяна БОДНЯ

    Великий тютюновий шлях

    Контрабанда цигарок за прибутковістю вже давно не поступається ні торгівлі зброєю, ні наркотиками. Тому жителі прикордонних регіонів невпинно змагаються між собою, придумуючи не тільки різні схованки, а й психологічні прийоми, щоб перевезти через кордон нелегальний товар. Щоб потім його продати у країнах з порівняно високими податками на тютюнові вироби, де ціни на пачку відрізняються від українських у рази. Кому, наприклад, спаде на думку оглядати вагітну, яка із приятелькою їде на екскурсію, або молоду матусю, що везе в автомобілі тільки памперси своєму малюкові? До яких ще хитрощів вдаються порушники митного законодавства, дізналась журналістка «УК».  

  • Василь БЕДЗІР

    Шукайте жінку

    Шукайте жінку. Кому багатозначність цих слів, їхнє звучання навіть французькою — «шерше ля фам» — не відомі?! Вважається, що в їхній першооснові — рядки давньоримського поета-сатирика Ювенала. В його шостій сатирі є слова: «Навряд чи знайдеться справа, в якій причиною сварки не була б жінка». А в широке життя цей вислів впровадив французький письменник Дюма-батько. В його романі «Могікани Парижа» часто звучить улюблене прислів’я паризького поліцейського чиновника. Той упевнений: причетною до всіх складних для розкриття кримінальних випадків є жінка. Тож знайти цю жінку — означає розкрити злочин.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Порушник підірвав себе і поранив прикордонників

    Під час додаткової перевірки в кабіні для паспортного контролю один з пасажирів автомобіля, що перетинав кордон з території Росії, підірвав невідомий вибуховий пристрій. Порушник загинув сам і при цьому тяжко поранив двох прикордонників.

    Відлік трагедії бере початок з 00 годин 15 хвилин 4 жовтня, коли на в’їзд в Україну прибув мікроавтобус марки «Мерседес» молдовської реєстрації. В ньому перебували 4 пасажири — всі громадяни Молдови.  Однак під час прикордонного огляду правоохоронець помітив ще одного пасажира, який ховався в салоні автомобіля. Невідомо, яким  чином  він перетнув російський пункт пропуску «Троєбортне», однак факт залишається фактом.

  • 1933 рік: напрямок — не відомий, доля — відома

    Сумчанинові Олексієві Столбіну 91-й рік. Наприкінці 20-х минулого століття разом із матір’ю і сестрою Марією він переїхав на залізничну станцію Грузьке. Там їх і застав страшний голодомор-33. Ветеран у деталях пам’ятає ті жахіття. Ось його спомини.
    Перед очима стоять картини початку 1933 року, коли в Грузькому про голод лише здогадувалися, але ще не відчули на собі. І насамперед бачу директора нашої загальноосвітньої школи Володимира Ясенецького. Білявий, стрункий, худорлявий, рухливий і по-особливому жвавий, він, здавалося, і хвилини не міг сидіти без якогось діла. Завжди кудись поспішав, щось вирішував. Навіть їв часто на ходу, економлячи час. Мав років із 40, не з місцевих: приїхав до Грузького з дружиною і донькою. Мені тоді було 11 років, і в одному класі зі мною навчалася його донька Шура. Мешкали Ясенецькі у пришкільній квартирі, тож усі троє були на видноті. 

  • Віктор КОЗИЦЬКИЙ: «На підвищенні довіри людей до міліції зосереджена наша особлива увага»

    Як відомо, ефективність роботи будь-якої організації багато в чому залежить від керівника. Генерал-майор міліції Віктор Козицький очолює УМВС України в Сумській області менше року, але навіть цього часу вистачило, аби істотно поліпшити рівень забезпечення правопорядку в регіоні. Тож якщо сумчани говорять, що їхній спокій нині під надійною охороною, для працівників УМВС це найвища оцінка їхньої професійної майстерності.  

  • Олена ІВАШКО

    На Кінбурнській косі можна відчути всі принади осені

    Шкода, що ми не часто дивимося на небо. Або ж воно видається нам надто буденним. А ось на  Кінбурнській  косі, що на Миколаївщині, все дещо інакше. Передовсім погода-негода на небо і море впливають. Впливають добре і неоднаково, фарбуючи стихії в різні кольори і відтінки, надаючи їм особливих обрисів, що змінюються в одну мить. Вся ця природно-непередбачувана гармонія дивним чином впливає і на людей Кінбурна. Особливо на приїжджих. Бо житель місцевий до бур і штормів звиклий.

  • Світлана ГАЛАУР

    Розтоптане милосердя

    Певне, кожен хоч раз у своєму житті, зустрічаючи на вулиці жебрака з простягнутою рукою, мимовільно тягнувся до свого гаманця, щоб дістати інколи навіть ледь не останню копійку для милостині. І неважливо, якими мотивами керується в такий момент людина: співчуттям, жалем чи демонстрацією своєї великодушності, — вона творить акт милосердя до ближнього. Бо милосердя закладене в суті людській, у християнській моралі, в українському менталітеті. І навіть коли дізнаєшся, що твоя гривня витрачена не на шматок хліба, а на горілку, не надто нарікаєш, бо все одно тобі шкода знедоленого горопахи. 

  • Ісаак ТРАХТЕНБЕРГ

    Політико-правові детермінанти державотворення в Україні

      Сучасний етап розвитку демократії в Україні концентрує у собі усі найскладніші соціально-економічні та політичні проблеми перехідного періоду, віддзеркалює його суперечливість, незавершеність та невизначеність багатьох процесів та політичних рішень. Комплексність цього явища, основні здобутки, причини невдач та шляхи подальшого розвитку представлено у циклі  монографічних досліджень, що висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року. Високий науково-теоретичний рівень досліджень, їх міждисциплінарний характер, вдале використання компаративного методу, орієнтація на практичне застосування автор ських моделей розвитку політичних ситуацій сприяють формуванню у читачів об’єктивної картини суспільного розвитку, кращому розумінню суті основних політичних процесів.

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Євросоюзу наше сміття не потрібне!

    У цю благодатну пору, коли стомлена літом земля вже прийняла свою першу порцію осінніх дощів, але снігу ще немає, сотні тисяч людей вирушають до лісу. Хтось — просто втекти від житейської суєти і насолодитися останніми відносно теплими днями. Чимало — потішити очі барвами дерев, які зрозуміли, що зима таки буде, і вже непоспіхом скидають пожовтіле листя. Більшість — у надії добратися до свого заповітного місця, пройтися чистим бором, заглянути під знайомі вікові дуби, зробити ревізію близького березняку і нарізати повен кошик останнього щедрого дару багачки-осені — запашних грибів. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Мрія літати завжди перемагає

    Феодосія, Коктебель, Узун-Сирт добре відомі планеристам і тим, хто хоче підкорити небо. Ці місцини стали Меккою для новачків та ветеранів парашутного, планерного та інших видів авіаспорту. Любителі неба приїздять сюди з квітня по жовтень. Ночують зазвичай у наметах, а вдень літають. Кореспондент «УК» побувала на горі Клементьєва, ознайомилася з історією цього місця, відомими спортсменами та льотчиками СРСР, які з’їхалися на святкування 90-річчя вітчизняного планеризму.