Його ім’я навіть у знавців історії техніки зазвичай асоціюється лише зі знаменитими літаючими човнами. Та насправді саме двом випускникам Київської політехніки — Ігорю Сікорському й Дмитру Григоровичу — судилося стати родоначальниками стрімкого прориву США і СРСР в авіаційній галузі. Втім, якщо заслуги першого з них широко відомі, то про того, чий винищувач І-2 дав змогу військово-повітряному флоту Червоної армії відмовитись від іноземної техніки, нині мало хто знає.

Наприкінці минулого тижня в Києві завершилася дводенна зустріч, приурочена до 25-річчя організаційного об’єднання громадянського руху колишніх малолітніх в’язнів нацизму та створення Міжнародного союзу колишніх малолітніх в’язнів фашизму. 
…Осінній дощ, який цими днями не припинявся у столиці, вранці минулої п’ятниці, 13 вересня, під час урочистої церемонії покладання квітів до пам’ятника жертвам нацизму в урочищі Бабин Яр і до Меморіалу «Бабин Яр» несподівано вщух. Небо неначе компенсувало тепло і ніжність їхніх бабусь і матусь, яких вони були позбавлені в далекі воєнні й повоєнні роки. Здавалося, що сама погода привітала людей, чиє дитинство так раптово обірвала війна і яке закінчилося за колючим дротом у фашистській неволі. 

Якось наважився провести цікаву й корисну зустріч. Вирішив запросити на так званий обід відразу трьох місцевих лідерів політичних партій-опонентів. Тих самих, які на недавній акції в центрі міста так зчепилися — хоч водою їх, забіяк, розливай.
Міркував так: коли гості, скуштувавши наїдків і напоїв, трохи розслабляться і подобрішають, спробую їх помирити. Бо якщо на словах поодинці вони голосно ратують за Україну і її народ, то чому на ділі тільки чубляться між собою і частують одне одного тумаками? Чому, питається, їм не об’єднатися й гуртом долати тимчасові чи вічні труднощі та перешкоди? 

Верховна Рада направила на доопрацювання законопроекти щодо приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. За пропозицією представника Президента «України в парламенті Юрія Мірошниченка обидва документи знову повернуться до профільного комітету, щоб підготувати їх до повторного першого читання. 
 

Міжнародний семінар-тренінг «Відкрита розмова: Безпека журналіста» ініціювали учасники Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів у межах програми «Відкрита розмова». А відбувся він за підтримки координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Вітчизняні та закордонні журналісти обмінювалися досвідом щодо безпеки працівників ЗМІ під час роботи в епіцентрі надзвичайних ситуацій, в умовах організованих і стихійних масових акцій. У семінарі взяли участь експерти з України, Росії, Грузії, Великої Британії та Німеччини — фотографи, телевізійники, редактори. У семінарі-тренінгу взяли участь також представники неурядових і журналістських організацій, Міністерства внутрішніх справ, Управління державної охорони, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства закордонних справ. 

Що таке щастя? Доводилося читати чимало трактатів на цю тему. Одні вважають щастям те, що давно минуло й не повернеться. Іншим достатньо для щастя якоїсь «дрібниці», приміром, аби одужала кохана людина. Мешканцям 45 будинків у Черкасах, як вони зізнаються, щастям буде одержати нарешті в трубах гарячу воду, якої немає через численні пориви тепломереж. 

Колишній ректор Національного університету Державної податкової служби перебуває у Сан-Маркосі (штат Каліфорнія). Про це повідомили у Генпрокуратурі у відповідь на запит народного депутата Геннадія Москаля. Водночас народний обранець заявив, що екс-ректор виїхав до Сполучених Штатів не як громадянин України, тому екстрадувати Мельника на батьківщину не вдасться. Лише якщо американські правоохоронці передадуть утікача на умовах «взаємності». 

Чи можна їсти той чи інший продукт, віднедавна перевіряю у власній домашній «лабораторії». Ось і заморожену котлету, придбану в кіоску одного дніпропетровського виробника, спочатку віддала на перевірку улюбленому котикові: він визначає якість харчів безпомилково. Від тієї котлети «завлабораторією» відвернувся, а ось сир з’їв залюбки. Цікаво: що ж кладуть у котлети та інші продукти харчування вітчизняні виробники?

По відповідь на запитання, наскільки якісні й безпечні продукти споживають жителі України, вирушаю в Науково-дослідний центр (НДЦ) біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. Відповіді, які я отримала в НДЦ, вразили. Проблема досягла такого рівня, що загрожує не тільки вітчизняному АПК, а й здоров’ю нації й генофонду країни. 

До корпункту газети «Урядовий кур’єр» у Вінниці зателефонував пенсіонер Олександр Глінчевський із питанням, яке мені спочатку видалося дрібним: поскаржився, що в них не заасфальтовано вулицю. Чимало вінницьких вулиць не мають асфальту, а він вбачає проблему в якихось двохстах метрах бездоріжжя. Утім, голос у слухавці зауважив, що йдеться про імідж міста, бо ними туристи прямують до відомого на всю країну світломузичного фонтана.
Вулиця Кармелюка від площі Жовтневої йде вздовж набережної, де в руслі річки Південний Буг розміщений фонтан, а потім завертає круто ліворуч на косогір. Більшою частиною її біжить гладенька асфальтівка, проте там, де вона долає косогір, хоч знак став «Обережно, не поламайте ноги!» Машинам тут теж непереливки: колеса по черзі потрапляють то в ямки, то на горбки, а днище іноді «черпає» камені. 

…Згодився тракторист за пляшку. Та ще парторг обіцяв путівку у профілакторій. Заїхав на гору і по черзі зніс трактором усі хрести, що стояли біля кожного з трьох святих джерел Анниної гори. Горілку випив, а до профілакторію так і не поїхав — занедужав тяжко. Та так, що вже й не встав. Мучився цілих півроку, поки жінка його не піднялася на гору і не поставила хрести на місце. Аж тоді тільки помер бідолаха. 
Парторг запив, з партії кишнули, і кудись він із села подався, ніхто більше про нього не чув. Наглядати за ідейністю селян прислали нового — молодого, заповзятого. Знайшовся і молодий незабобонний тракторист… Історія повторилася один в один. Більше хрестів ніхто не чіпав, а як розпався СРСР, на горі постав монастир, насельниці якого доглядають і за хрестами, і за криницями. І моляться — за душі померлих, за здоров’я нинішніх жителів містечка Вашківці, що у Вижницькому районі Буковини.