Економіка
-
Пшениця пішла з молотка
- Прошу вимкнути мобільні телефони, щоб не заважати брокерам, — так опівдні 22 січня оголосив початок сесії біржових торгів в актовому залі приміщення Аграрного фонду на вул. Грінченка, 1 їхній маклер, начальник відділу торгів Аграрної біржі Олександр Сегін.
-
Петро АНДРЄЄВ: «Торік удалось відшкодувати і поновити втрати ресурсів держави на 1,9 млрд гривень»
Кажуть, в одну річку двічі не входять. Голова Держфінінспекції України Петро Андрєєв ламає стереотипи. У 2006—2007 роках він вже обіймав посаду очільника ГоловКРУ, на яку повернувся у 2010-му. З жовтня 2011-го він керівник Держфінінспекції України (реорганізованої державної контрольно-ревізійної служби). Про роботу державних фінансових інспекторів, про труднощі, з якими вони стикаються, та резонансні справи наша розмова з її очільником напередодні 20-річчя контролюючого органу.
-
Зростання треба забезпечити власними силами
Прем’єр-міністр України Микола Азаров доручив у першій декаді лютого подати на розгляд Кабінету Міністрів доопрацьований проект Державної програми активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки. Відповідне доручення керівникам міністерств і відомств глава уряду дав за результатами наради з питань доопрацювання зазначеного документа.
Він зауважив, що проект Держпрограми, який розробляла робоча група на чолі з першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим, вимагає доопрацювання.
-
Домовилися на 80 %
Минулого тижня працівники Укрзалізниці разом із профспілками пікетували Кабмін і вимагали соціальних гарантій: збереження кадрового потенціалу, підвищення зарплати, дотримання законодавства про працю в структурних підрозділах залізниць тощо — перелік вимог складався з 14 пунктів. А вже 18 січня, як повідомила прес-служба Мінінфраструктури, за результатами зустрічі міністра інфраструктури Володимира Козака, першого заступника гендиректора Укрзалізниці Сергія Болоболіна та голови профспілки залізничників і транспортних будівельників Вадима Ткачова між міністерством, Укрзалізницею та галузевою профспілкою досягнуто взаєморозуміння з майже 80% порушених питань.
-
Під сузір’ям мінуса
Ситуація у нафтодобувній сфері прогнозовано погіршується. Очікування негативних результатів грунтувалося на вкрай недостатніх інвестиціях, без яких зростання видобутку неможливе. За останні два роки видобуток нафти скоротився на 7,7%. Характерно, що найбільший «внесок» у таку динаміку зробила найпотужніша компанія галузі «Укрнафта», що на 50% належить «Нафтогазу України», — тут падіння обсягів видобутку нафти становить 8,2%. Виробництво газоконденсату в компанії зменшувалося рекордними темпами — 26% за два роки!
-
Чому не літають мокрі кури?
Деякі норми ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови» не відповідають міжнародним вимогам до якості продукції. Тому довгоочікуваний ринок Європейського Союзу для вітчизняних птахівників може так і не відкритись, навіть попри досягнуті домовленості із ЄС. Так вважають у асоціаціях «Союз птахівників України» та «Український клуб аграрного бізнесу», про що повідомляється на сайті останньої.
В асоціаціях нагадують, що свого часу Міністерство аграрної політики та продовольства замовило Інституту тваринництва НААН розробити проект ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови», визначивши однією з головних умов відповідність проекту міжнародним вимогам, зокрема нормам регламентів ЄС. -
GPS-навігатори покажуть шлях до пацієнта
Перед керівниками регіонів поставлено кілька важливих завдань, що спрямовані на ефективне впровадження системи екстреної медичної допомоги в кожній області. На виконання більшості з них відведено два тижні. Про це на всеукраїнській селекторній нараді сказав віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко.
— Сьогодні ми дали чіткий сигнал, що за стан справ із виконання вимог закону, завдань щодо забезпечення належного медичного обслуговування відповідають конкретно перші особи в областях. Вони повинні організувати роботу своїх підлеглих, знайти можливості залучати кошти на рівні місцевого бюджету, які мають спрямовувати насамперед на придбання нового медобладнання і мотивацію людей. Звичайно, ми будемо шукати можливості, щоб допомогти там, де з цим виникають серйозні проблеми. Але ті, хто проявляє активність, реально працює, а не чекає тільки допомоги з центру, розв’язують ці питання. -
Заощадити на газі допоможуть сільгоспвідходи
Згадую своє дитинство, коли на берегах річки Здвиж, що протікає неподалік Києва, копали торф, сушили його і робили брикети, аби взимку зігріти домівку. І це попри те, що вугілля тоді коштувало майже копійки. Газ постачали тільки в балонах, раз на два тижні. Проте люди заощаджували власні кошти за допомогою природи. Вона й нині нам дарує таку можливість, а ми цим майже не користуємося.
Енергоносії у нас під ногами: це лушпиння соняшникового насіння, тирса, кукурудзиння тощо. Потрібно лише вміти його правильно використати для енергетичних потреб. -
Півцарства за коня?
Закон України № 9610 «Про аграрні розписки» переданий на підпис Президенту України Віктору Януковичу. Верховна Рада 7 листопада 2012 року прийняла закон. Він дасть змогу сільгоспвиробникам залучати матеріально-технічні і фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю, а згодом і свійських тварин. Коли він набере чинності, будь-яка фізособа зможе позичити фермеру певну суму грошей, звернувшись до нотаріуса, який засвідчить відповідну аграрну розписку. Запорукою повернення кредиту виступатиме майбутній урожай.
І хоч Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ радило доопрацювати проект після першого читання, його винесли на друге і прийняли, відхиливши шість зауважень депутата Юрія Кармазіна. -
Податок на нерухомість: запитань більше, ніж відповідей
На Житомирщині прогнозують, що завдяки оподаткуванню об’єктів житлової нерухомості місцеві бюджети додатково поповняться майже 2 мільйонами гривень. На перший погляд сума чимала, але це лише 0,1% обсягу їхніх нинішніх власних надходжень. Тим часом, наприклад, у Канаді податок на нерухомість забезпечує 38% надходжень місцевих бюджетів, у Франції — 33%, у США — приблизно 30%. Дивуватися такій диспропорції не варто, бо коли у Франції середній рівень забезпеченості житлом становить 40 кв. м на одну особу, то у Житомирі, який мало чим відрізняється від інших українських міст, — лише 7,5 кв. м на кожну людину.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ