Пенсії

  • Вадим ПРОЦИШИН

    Дефіцит Пенсійного фонду скоротився вдвічі

    Очікувалося, що на вчорашньому засіданні Верховної Ради на запитання депутатів відповідатиме віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. Однак урядовець був на лікарняному, тому з народними обранцями спілкувався під час Години уряду його перший заступник Василь Надрага. Найбільше депутатів цікавили заходи уряду щодо подолання заборгованості із зарплатні і соцвиплат, скорочення дефіциту соціальних фондів, а також підготовка законопроекту про пенсійну реформу. 

  • Коли виходити на пенсію?

    Одне з найбільш дискусійних питань, які потрібно вирішити в рамках пенсійної реформи в Україні, стосується того, коли люди можуть виходити на пенсію. Загальновстановлений пенсійний вік - це термін, з якого люди можуть починати отримувати державну пенсію, якщо вони не зазнали травми, яка спричинила втрату працездатності. В Україні пенсійний вік встановлено такий: 60 років - для чоловіків, а для жінок - 55. Але встановлений пенсійний вік також впливає на інших учасників пенсійної системи. Наприклад, осо-би, які працюють на виробництві за Списком N 1, можуть вийти на пенсію щонайменше на 10 років раніше встановленого пенсійного віку. Тобто чоловіки у 50 років, а жінки у 45. Ті, хто працюють на виробництві за Списком N 2, можуть вийти на пенсію на 5 років раніше загальновстановленого пенсійного віку. 

  • Міфологія пенсійної реформи

    Іноді ввечері читаю Міфи Давньої Греції, які є чудовим снодійним. Десяти хвилин ознайомлення з подвигами Геракла, Ясона, Персея та інших героїв Еллади досить, аби поринути в царство Морфея. Мабуть, щось схоже відбувається і з нашими політиками, які відповідальні за реформування пенсійної системи. Їм достатньо послухати міфи пенсійної реформи, які з усіх боків розповідають різні фахівці, як виникає глибока апатія до здійснення практичних перетворень. Однак на відміну від грецької міфології, яка прославляє дії богів Олімпу, на українському поки що панують невизначеність та невпевненість у напрямках, термінах та змістовному наповненні пенсійної реформи. Відтак виникають пропозиції ще раз вивчити світовий досвід, переглянути концептуальні засади побудови нової пенсійної системи, перенести строки її втілення на більш сприятливі часи...

     

  • Пенсіонерам дадуть надбавку

    Пенсіонерам зроблять перерахунок пенсій. Пов'язане це з черговим підвищенням прожиткового мінімуму. Тобто відповідно до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" підвищуються ті пенсійні виплати, розмір яких залежить від величини прожиткового мінімуму. Це, в першу чергу, доплата до пенсій, які менше прожиткового мінімуму, та надбавка до пенсій за понаднормовий стаж (які обчислені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму). Будуть також підвищені розміри підвищень до пенсій ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань, додаткова пенсія особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, державна соціальна допомога на догляд, розміри надбавок до пенсій донорам, розміри мінімальних пенсійних виплат шахтарям (див. Додаток).

     

  • Реформи проводяться не для влади, а для людей

    Законопроект про пенсійну реформу поки що не готовий до розгляду у Верховній Раді. Такий висновок зробив Президент Віктор Янукович у ході зустрічі з Прем'єр-міністром Миколою Азаровим.

  • Аліна ПОЛІЩУК

    Сім пенсійних чуток

     Найближчим часом пенсійна реформа, яка - після Податкового кодексу - стала другою "страшилкою для народу", може бути розглянута у Верховній Раді. Що нас чекає після цього? Підготовчий етап тривав достатньо, щоб устигнути обрости чутками. Правдивими чи не дуже - інше питання. Зрозуміло, що диму без вогню не буває (якщо тільки ніхто спеціально не підриває димові шашки), проте більшість цих чуток мають явний характер "залякування". Розглянемо сім основних "пенсійних" чуток, пов'язаних з реформою пенсійної системи.

  • Найголовніше - у запитаннях і відповідях

    Вже нині у пенсійній системі України на 10 платників внесків припадає 9 пенсіонерів. За незмінності рівня участі населення у пенсійному страхуванні до середини 2020-х років кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю платників, а до кінця прогнозованого періоду - перевищуватиме на третину.

    Такі демографічні перспективи вимагають пристосування суспільства й економіки до особливостей населення, що старіє, де кількість пенсіонерів перевищує чисельність зайнятого населення. Саме з цією метою в Україні законодавством передбачено запровадження багаторівневої пенсійної системи.

  • Моделі різні - мета одна

    Як показує світовий досвід, безболісних пенсійних реформ не існує. Практично всі країни, що починали процес перетворення, стикалися з невдоволенням населення, протестами профспілок і складним перехідним періодом від старої системи до нової. Але в результаті держави, які провели вдалі реформи, вже підвищують пенсії своїм громадянам. А ті, хто не зважиться на радикальні кроки зараз, змушені будуть робити їх пізніше, але з великими втратами.

  • Пенсійна реформа в Україні: eлемент євроінтеграції

    Суперечки про доцільність чи недоцільність проведення пенсійної реформи в Україні тривають не один місяць. Уряд розуміє: проводити реформу потрібно, і ця реформа - не наслідок просто чийогось бажання або політичної примхи, це реальна необхідність, продиктована часом. Посудіть самі: пенсійний вік на рівні 55 років для жінок та 60 років для чоловіків уперше було запроваджено у СРСР на початку 30-х років минулого століття. Тоді середня тривалість життя чоловіків становила 42 роки, а жінок - 48 років. Демографічні показники з тих пір суттєво змінилися. Змінилася і ситуація з Пенсійним фондом, відрахуваннями до нього та його наповненістю. Сьогодні кількість працюючих громадян і кількість пенсіонерів в Україні поступово урівнюються: економісти прогнозують, що за кілька років ми матимемо однакову кількість працюючих та пенсіонерів.  

  • Валентина КОКІНА

    "Нинішня реформа виправдана"

    Переважна більшість людей в Україні живуть на невеликі розміри пенсій. Тож реформування пенсійної системи назріло давно. Пенсіонери мають отримувати справедливі виплати, які залежатимуть від страхового стажу і розміру заробітної плати. Яких заходів потрібно вжити, щоб старість була безбідною, розповідає заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення, академік Микола Шаповал.