«Ми молода родина зі славетної династії Київської Русі — України. З роду засновників. Роду хрестителів. З хороброго роду. Мудрого роду. Козацького роду. Ми не сироти й не знайди. Ми нащадки могутньої країни, яка була центром Європи. Але ми маємо не тільки почуватися відповідно. Ми маємо поводитися відповідно», — урочисто проголосив Президент Володимир Зеленський перед проведенням військового параду на Майдані Незалежності 24 серпня.

Тридцять років тому сталася історична подія — було ухвалено Акт проголошення Незалежності України. Це стало точкою відліку новітньої історії України. Незалежної, суверенної, демократичної. Сьогодні Україна продовжує обстоювати свою незалежність. Герої-захисники зі зброєю в руках боронять суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.

30-у річницю своєї Незалежності Україна зустрічає не зовсім так, як це могло мріятись колись, на зорі становлення держави — з окупованим Кримом та з частиною Донецької та Луганської областей, що кровоточить у лапах хижого імперського звіра.

— Я народилася в Острозі 24 серпня 1991-го о 9-й годині. Акт проголошення незалежності України ухвалили о 14-й. Тому часто жартую, що встигла пожити в Радянському Союзі й навіть зрозуміти, що це не моє. А вже невдовзі, 1994-го, на руїнах колишнього монастиря відродилась Острозька академія ХVІ століття. Саме в ній я провела незабутні студентські роки, здобувши фах політолога.

Візуальні спостереження за погодою, станом річок на території сучасної України проводили ще за часів Київської Русі. Літописи Х—ХII сторіч містять відомості про екстремальні природні явища, зокрема катастрофічні повені або пересихання річок.

Олександрові Мірошниченку 34 роки. Народився у Глухові, тут закінчив середню школу, місцевий педагогічний університет ім. О. Довженка, згодом аспірантуру Центру пам’яткознавства НАН України. Понад десять років працює у Національному заповіднику «Глухів» науковим співробітником науково-дослідного відділу.

У двох мистецьких закладах Тернополя — артгалереї та художньому музеї відкрили персональні виставки одного автора — народного художника України Богдана Ткачика. Подбати про такий подарунок для поціновувачів його таланту він вирішив у свій 70-й серпень. Художник представив 122 творчі роботи. Щоправда, експозиції за тематикою відмінні: в артгалереї можна оглянути малярські твори різних жанрів, а в художньому музеї — лише сакральні, бо ікони теж пише давно.

Широку практику лікування водою хочуть повернути організатори Міжнародного семінару «Водолікування в системі природних засобів оздоровлення», який відбувся напередодні Дня Незалежності в Бучі на базі Українського гуманітарного інституту (УГІ). 

Початок роботи Прем’єр-міністр Денис Шмигаль присвятив темі вакцинації проти коронавірусу: «За темпами вакцинації ми вийшли на мільйон щеплень щотижнево. Дедалі більше українців приходять щеплюватися та отримують захист від важкого перебігу хвороби, зокрема госпіталізації. Надалі прискорюватимемося, аби до кінця року, як і планували, вакцинувати більшу частину дорослого населення країни. Закликаємо місцеву владу також активізувати роботу в кампанії вакцинації. Наприклад, щоб люди могли вакцинуватися в себе у громаді».

Містечко Гоща на Рівненщині із початку року стало центром однойменної територіальної громади, до складу якої ввійшло ще 39 сіл, — половина колишнього Гощанського району. Майже в кожному є клуб або будинок культури — здебільшого, на жаль, аварійні.