Школи на лінії розмежування навіть у найтяжчі періоди війни залишалися осереддям українства і громадянського (щоб уникнути слова патріотичного) виховання. Навіть не тільки через своє прагнення, а й тому, що послідовна класична освіта формує знання з історії, літератури, філософії, навчає мислити й аналізувати. Мислячим людям, навіть дуже юним, значно важче сприйняти нав’язані міфологеми й фейки, приправлені агресією і насильством.

Урочистість відбулася 29 листопада 2019 року. Чернігівський окружний адміністративний суд офіційно розпочав роботу в реконструйованій будівлі.

Коли в юності читав гумористичні оповідання Антона Чехова «Сільські ескулапи», «Хірургія», «Симулянти», «Аптекарша», «Біля ліжка хворого» й інші, в яких він критикує медицину імперської Росії, мені здавалося, що письменник спеціально показував пацієнтів наївними, а окремих медиків — байдужими і жадібними. «Такого не може бути», — думалося мені.

Зала приміщення Товариства українців Бельгії ледь вмістила всіх охочих послухати й поспілкуватися з Романом Сущенком. Більшість присутніх не раз виходила на громадянські акції до євроінституцій у Брюсселі на підтримку українських заручників, які перебували і перебувають у російських тюрмах. «Як приємно бачити ваше обличчя тут, серед нас, а не лише як зображення на футболці з написом Free Suschenko, які ми одягали під час акцій», — щиро промовив один із гостей вечора.

Запровадження ринку землі в Україні здійснюється, як повелося, в турборежимі. Законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» ухвалено в першому читанні без справжнього обговорення з громадськістю і без розгляду альтернативних законопроєктів. Тепер його активно готують до другого читання. Вже сьогодні, 4 грудня, мають відбутися парламентські слухання: «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення».

Україна нині вибудовує по-новому відносини в трикутнику влада — бізнес — громадянське суспільство. Не можна сказати, що все відбувається безболісно, та кожна зі сторін робить усе можливе, аби країна якомога швидше змінилася.

У минулу суботу соціальні мережі подали недобру новину з Бахмута. 
«29 листопада після 22 години на вул. Горького, поблизу поштового відділення №7, на мого брата Артема Мірошниченка, громадського активіста, було скоєно напад, унаслідок якого він зазнав важких ушкоджень. Йому зроблено складну операцію, і він перебуває в комі. Стан важкий, лікарі утримуються від прогнозів. Прохання тримати за нього кулаки і молитися. Усіх, хто може допомогти інформацією, прохання зв’язатися зі мною».

«А я тут іще нічого!» — переглядаючи авторські світлини Олександра Харвата, вголос роздумує одна з героїнь унікальної фотосесії. «Дівчата, ви всі не те щоб «нічого», ви наше все», — горнеться до матерів заступник Рівненського міського голови Галина Кульчинська. А вже за мить відкриває фотовиставку під промовистою назвою «Я українка! Я мама Героя!» на майданчику Рівненської обласної наукової бібліотеки. За вікнами, у Свято-Воскресенському соборі, вже чути звуки вечірньої молитви не тільки з нагоди свята Михайла, покровителя всіх воїнів, а й до Дня гідності та свободи.

3 грудня міжнародна спільнота відзначає день людей з інвалідністю. Цей день започаткувала Генеральна Асамблея ООН 1992 року для висвітлення та об’єднання зусиль задля розв’язання проблем таких людей. Напередодні у столиці з ініціативи Міністерства соціальної політики спільно з Офісом Ради Європи в Україні відбувся Форум «Відкритий простір» за участі представників влади, громадськості та міжнародних експертів.