Уже четвертий рік агрокомпанія «Контінентал Фармерз Груп» утілює соціальну ініціативу «Розумний город» для учнівської молоді з вирощування сільськогосподарських культур і лікарських рослин. Загалом у проєкті цього року беруть участь 150 хлопців і дівчат. Добру справу розширили географічно, але сконцентрували у 12—15 локаціях. Понад десяток таких опорних пунктів сформували на Тернопіллі, по одному — в селах Жовтанці на Львівщині та Солобківці на Хмельниччині. Уперше вирішили залучити до цієї корисної й доброї справи міських школярів, які вирощували б і самі продавали мікрозелень.

 Початок широкомасштабної війни з росією українське прикордоння зустріло по-різному. За словами колишнього голови Сумської ОДА Дмитра Живицького, першою лінією оборони Сумщини стали студенти та місцеві жителі, які вийшли на вулиці своїх населених пунктів зі зброєю (в кого була), арматурою, ломами, «коктейлями молотова», що виробляли в гаражах та на СТО. Люди віддавали фронту все, навіть знімали вдома штори з вікон, щоб використати їх для виробництва народних гранат. «На той момент, — заявив одному з видань Дмитро Живицький, — ми не думали про окупацію. Нам треба було зупинити наступ ворога в його русі на Київ».

 Людмилу Сворень в її рідному Виноградові на Закарпатті до минулого року більше знали як керівницю громадської організації «Я чую з кохлеар». Таку назва має імплантат, який допомагає повернути людям втрачений слух. Та 24 лютого 2022-го її життєві пріоритети, як і більшості українців, докорінно змінилися. Вона стала волонтеркою.

Із 1982-го, впродовж більш як 40 років, генерал-майор Девід БОЛДУЇН носив однострій армії Сполучених Штатів. Він командував формуваннями на всіх рівнях, служив у Кувейті й Афганістані, а з 2011-го по 2022 рік був генерал-ад’ютантом Національної гвардії Каліфорнії — найбільших та найфункціональніших сил Національної гвардії США із чисельністю 23 000 осіб. Пан генерал, перебуваючи з візитом в Україні, відповів на запитання Страткому ЗСУ.

Війна спричинила страждання не тільки людям, а й тваринам. Багато їх залишилося без домівок та господарів під обстрілами. У перші місяці повномасштабного вторгнення на вулицях Харкова можна було побачити чимало безпритульних собак та кішок, серед яких породисті. Окремі втекли якнайдалі від гучних обстрілів та загубилися, інших залишали напризволяще самі господарі, тікаючи від війни. Тепер у місті ситуація з безпритульними тваринами налагоджується, адже знайшлися добрі люди, які взялися піклуватися про них, давши їм та собі нове життя. 

У січні в Хусті на Закарпатті в одному з густонаселених мікрорайонів встановили модуль для очищення стоків і провели пробний запуск. Досі система працювала в тестовому режимі. Її потужність дає змогу забезпечувати водовідведення 2 тисячам домівок. Так запроваджено автономну технологію швидкого й економного очищення стічних вод без потреби підключення до централізованої мережі водовідведення. Такі підсумки співпраці із французькими партнерами.

Мужність і хоробрість тих, хто захищає Україну від агресора, вражає весь світ. Потрібні надзусилля, щоб міцно тримати оборону й атакувати під градом обстрілів так, як уміють наші бійці. Зброя, яку використовують у цій війні, має набагато більшу руйнівну і вбивчу силу, ніж було дотепер. І це потребує зовсім інших підходів у лікуванні та реабілітації поранених захисників. В інститутах Національної академії медичних наук України з перших днів російсько-української війни оперують і ставлять на ноги бійців з важкими пораненнями і травмами, навіть таких, які за стандартами медицини вважалися безнадійними.

Моя мрія здійснилася. Нарешті вдалося на власні очі побачити і послухати розповідь бойового медика Мар’яну Мамонову, яка (пригадуєте?) на останньому тижні вагітності повернулася з піврічного російського полону, потрапивши в нього з Азовсталі. А вже за кілька днів на світ з’явилася їхня з Василем крихітка Ганнуся. 

Уляну Перхалюк називають людиною-святом, а то й феєрверком. «Коли вона з’являється у спільноті, не може прийти з порожніми руками, без пісні, усмішки, жарту, заряджає всіх позитивною енергетикою», — зауважує очільниця Теребовлянського фахового коледжу культури та мистецтв Олена Ткачук. Пані Уляна не лише викладачка цього навчального закладу, її добре знають ще й як співачку, бандуристку, майстриню-вишивальницю та збирачку старовинного українського народного вбрання. 

 У Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» об’єдналися дві фотовиставки: «Незламні духом» (ініціатор — громадська діячка Олеся Доліна та член Національної спілки фотохудожників України фотограф і оператор Дмитро Коваленко) і «Незламна Україна» (Олена Мокренчук). Діє також виставка скляних ікон ветерана Збройних сил України Тамари Довгич. На їх відкриття запросили військовослужбовців і капеланів, зокрема поранених, які мають великий досвід подолання зовнішніх та внутрішніх проблем і готові розповісти про це тим, хто потребує відновлення. Більшість з них ведуть активну соціальну роботу з молоддю та ветеранами російсько-української війни, допомагають подолати наслідки травматичного досвіду бойових дій, можуть поділитися досвідом подолання бюрократичних перепон під час оформлення документів про поранення.