Літня наступальна операція Сил оборони України триває. Українські військові в тяжких боях визволяють нашу землю. Про те, які напрямки найгарячіші, чи вплинув на наш наступ підрив росіянами Каховської ГЕС, яка західна зброя найефективніша і яких зразків ще бракує ЗСУ для ефективнішого визволення території України, а також чого очікувати від перекидання ПВК «вагнер» на територію білорусі, Укрінформ поговорив із заступником начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадним генераломКОлексієм ГРОМОВИМ.

 Нині всі свідомі українці так чи інакше працюють на нашу перемогу. Полтавка Олександра Голенко, молода мама двох малих дітей, наприклад, шиє одяг для поранених військових. Вона людина відповідальна, і хоч догляд за дітьми забирає багато сил і часу, вважає за потрібне долучитися до допомоги нашим захисникам. Під час війни Олександра взяла на себе додатковий обов’язок — координує діяльність полтавського підрозділу «Швейної роти», до якої входить приблизно десять волонтерок.

 Кілька років тому багатодітна родина Дмитра й Алли Кущів продала квартиру в Харкові і придбала будинок у селі, щоб розпочати лавандовий бізнес. Нещодавно на своїй сімейній фермі в селі Новоселівка на Нововодолажчині родина відкрила перший лавандовий сезон для туристів і провела благодійну акцію на підтримку ЗСУ. Наступного року подружжя планує створити лавандовий парк. Про складний шлях до успіху і плани на майбутнє розмовляємо з господинею.

 Щоб зупинити ворожу навалу, нашим захисникам нині потрібна велика кількість різноманітної зброї. Фахівці працюють над тим, як виробити її в Україні чи закупити за кордоном. Водночас є чимало охочих незаконно використати зброю та боєприпаси — продати чи навіть застосувати їх. Набирає обертів незаконний обіг зброї, з ним активно бореться правоохоронна система. Скільки ж знаходять та вилучають на Черкащині смертоносних знарядь?

 «Не знаю, чи є я крилами своїх дітей, але долонями — точно. Прагну, щоб ніхто не впав», — ділиться думками Олена Мехедько. Зрештою, це не просто міркування — це сенс її життя. Виховуючи свого сина Микиту, 13 років тому вирішила створити в рідному селищі Велика Новосілка, що у Волноваському районі на Донеччині, дитячий будинок сімейного типу й виховувати ще сімох хлопчиків і дівчаток, які з різних причин не знали материнської ласки. Але в їхню долю чорним шлейфом врізалася жахлива війна. Змушені були залишити рідні місця та поїхати на Тернопільщину, де нині й живуть.

 Що далі від війни, то більше не тільки фальшивих патріотів, а й токсичних ідіотів. Даруйте за різкість, однак як ще назвати окремих диванних «військових аналітиків», які розчаровано пирхають і поширюють песимізм щодо ходу контрнаступальних операцій Сил оборони України? Певен, якби за­океанський політолог з Гарварду бодай на кілька годин опинився в епіцентрі всього того, що відбувається на лінії вогню на півдні та сході, він ніколи не написав би свій переповнений скепсисом прогноз про темпи визволення загарбаної рашистами території нашої держави.

 Із початку травня цього року в Києві та Василькові Київської області триває культурно­мистецький проєкт «ДІМ: Дитяча Інклюзивна Медіастудія», який реалізує громадська організація «Громадське дитяче інтернет­телебачення і радіо «Веселка ТВ» за фінансової підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми «Культура без бар’єрів». Це унікальний кроссекторальний проєкт зі створення інклюзивного креативного простору для дітей з інвалідністю різних нозологічних форм захворювання. 

 Наприкінці травня цього року на території управління патрульної поліції в Черкаській області офіційно дали старт роботі велопатруля. Така форма роботи для вітчизняних правоохоронців не нова. Вони діють у Львові, Рівному, Івано-Франківську, Житомирі, Хмельницькому, Кривому Розі, інших містах. А в Києві, крім велопатруля, діє ще й кінний. За короткий час правоохоронці на велосипедах уже встигли зробити чимало добрих справ.

 Тернопільщина багата на історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки різних періодів. Кажуть про шість тисяч таких об’єктів. Отже, туристові є що показати. Інша річ, що чимало цих пам’яток матеріальної культури минулого маловідомі, малодосліджені, розташовані не на основних туристичних маршрутах. Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини вирішив створити віртуальні 3D-тури унікальними об’єктами оборонного типу краю. Задля цього обґрунтував важливість такого проєкту й виграв грант на понад 635 тисяч гривень від Українського культурного фонду. 

 Нині для багатьох українців читати книжки російською мовою стало просто неможливо. Що ж робити з «літературним агресором» у нашій домівці? Багато хто вирішив, що така література має піти на користь нашим військовим. Ще восени торік одна зі шкіл у Черкасах оголосила акцію зі збору макулатури «Здай російськомовну книжку — допоможи ЗСУ!» Школярі зібрали сировину для перероблення на потрібний країні папір.