Стрітення, Громниця, Зимобор — назви різні, але окреслені в українців одним святом, яке відзначаємо 15 лютого. Біблійна оповідь стверджує, що Пресвята Марія принесла Божого Сина до Єрусалимського храму на сороковий день його народження. Тут їх зустрів праведник Симеон, який чекав на таку подію багато років. Отож християни східного обряду на означення цієї події святкують Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа, церква у цьому вбачає ще й символ: на зміну Старому Завіту приходить Новий. 

У Сумах черговий, уже третій цього року вибух із газовим присмаком. Недавно на першому поверсі одного з будинків на вулиці Холодногірській пізно ввечері невідомий зловмисник (чи зловмисники?) підірвав коробку, яку того дня підготували місцеві газовики для встановлення загальнобудинкового лічильника.

Протистояння мешканців цієї багатоповерхівки (втім, не тільки цієї, а й інших) з газовиками почалося, коли вони дізналися, що їхній будинок ставлять на облік за так званим середньостатистичним методом: загальний газовий лічильник рахуватиме використане блакитне паливо всіма мешканцями, а потім його ділитимуть по квартирах відповідно до кількості зареєстрованих. 

Хочу поділитися з читачами думками та спостереженнями щодо новітнього процесу українського державотворення. Адже часовий простір два з половиною десятиліття дає змогу проводити аналіз традиційним інструментарієм історіографії. 

Кількість відремонтованих за сприяння Агентства у справах біженців ООН та представництва Норвезької ради у справах біженців будинків у Новоайдарському, Попаснянському та Станично-Луганському районах — майже 3000. Але, за словами інженера-будівельника Норвезької ради у справах біженців Олександра Прокопова, «деякі люди хоч і беруть будівельні матеріали, побоюються починати відновлювати власні будинки. Ситуація на лінії розмежування залишається напруженою. Наприклад, у Станиці Луганській є небезпека обстрілів. Люди бояться, що після чергового бомбардування доведеться починати все наново, а допомоги вже не буде». Однак тих, кому прагнення відновити рідний дім додає життєвих сил, набагато більше. 

Завдяки децентралізації відбулася передача від центральних органів влади на місцевий рівень найбільш популяних послуг. Чи підвищився рівень їх надання зокрема в Харкові та Запоріжжі?  

Погода того холодного осіннього дня у Смілі була аж надто революційною. Різкий пронизливий вітер кошлатив свинцеві хмари. Та учнівська молодь, попри холод, жваво відгукнулася на заклик освітянських керівників і заполонила площу біля будинку, де розташовується міська влада. Тут, біля пам’ятника Героям Небесної Сотні, їм випала честь розгорнути величезний державний прапор. Сміляни прийшли вшанувати квітами пам’ять героїв Революції гідності. Поряд з учнями — смілянське освітянське керівництво. 

Про реформи говорить нині навіть ледачий, а головне — ледачий найбільше. Чому? «По-модньому» — сказано замість зроблено. Це латинське слово у всіх європейських мовах означає зміни — від ремонту житла до ремонтів суспільно-економічних.  

«Капітане, капітане, усміхнися», — співали жартома друзі. І Андрій усміхався по-дитячому безтурботною усмішкою. Від того бійцям його роти ставало тепліше. Ніби не так дошкуляв мороз. А далека домівка ставала ближчою. Бо якщо командир так усміхається, то буде свято й на нашій вулиці. 

З усіх фотографій він усміхається і дивиться на нас щиро і світло. Був життєрадісною людиною, любив мотоцикли і рок-музику, займався історичними реконструкціями, спортом — цікавився східними єдиноборствами, був членом Федерації фунакоші шотокан карате України. «Тримаємо позицію. Весело», — написав Олександр Черніков останню в житті есемеску й надіслав її другові під час запеклого бою, з якого не повернувся. 

Разом з модернізацією системи Міністерства внутрішніх справ, що спричинила гарячі суперечки про плюси та мінуси в роботі патрульних поліцейських, не менш гострі дебати виникли і щодо самої підготовки правоохоронців нової формації. І не лише у фахових колах. Бо хоч би що ми говорили, а за будь-якої біди-загрози передовсім звертаємося до поліції — по допомогу. Отож як навчати слідчих, дільничних інспекторів, оперативників, які знання та навички їм давати, цікавить кожного українця. Адже у підсумку хочемо бачити в поліцейському високопрофесійного патріотичного людяного захисника, а не каральне знаряддя держави.