Для жителів багатьох міст і селищ України великим післяріздвяним подарунком стало підвищення на 30% і більше цін на проїзд у маршрутних таксі (або, як люди іменують, маршрутках) у приміській зоні й у самих населених пунктах. Менш як 4 місяці тому проїзд уже дорожчав, і ось нове підвищення ціни. 

Як відомо, найбільш наочна в суспільстві боротьба думок у парламенті. Одначе думки мають право жити й властивість творити або ж руйнувати й серед пересічних українців. Міські жителі, скажімо, дискутують про війну, що відбувається на сході. Усі дуже добре розуміють, що це війна не між Збройними силами України й оскаженілими російськими найманцями і явними місцевими бандитами на нашій території. Оцих різношерстих терористів-сепаратистів, посіпак і прислужників агресора за доброї волі державного керівництва самі добровольці не за півтора місяця, як висловлювався Президент України, а за одну добу знищили б. 

За попередні роки українці відвикли від сильних холодів. Ще минулого сезону про них згадували хіба що з ностальгічними нотками, мовляв, от раніше було… Втім, прогнози офіційних і народних синоптиків, надані ще наприкінці осені, нібито слід готуватися до відчутних морозів і хуртовин, справдилися практично повністю. Зима таки вдалася: на втіху дітлахам і на голову комунальних служб. Як протидіють стихії у деяких областях країни, чи застала негода зненацька відповідні служби — розповідають власні кореспонденти «Урядового кур’єра». 

Володимир ГОРБУЛІН, директор Національного інституту стратегічних досліджень, у минулому секретар Ради національної безпеки і оборони України і один з перших творців РНБО, нечасто виходить з публічними виступами. Але його проміжні або підсумкові оцінки, аналіз і узагальнення завжди на вістрі уваги і влади, і експертів, і журналістів. Нещодавно в НІСД під його редакцією було видано книжку «Світова гібридна війна: український фронт». Книжка, в якій зійшлися і історія, і теорія, і філософія, і аналітика, і пропозиції — що ж нам робити на українському фронті. Укрінформ зустрівся з Володимиром Павловичем і поставив йому кілька запитань. 

…А місто все годується з села. Ці поетичні рядки згадалися днями, коли обідньої пори повертався додому через двір одного із сусідніх будинків. Прошкуючи повз замерзлий каштан і кущ розлогої калини, який, здавалося, аж дзвенів на пронизливому вітрі, почув напрочуд галасливе і розмаїте пташине цвірінькання. Роззирнувшись, побачив на одній з гілок чималу годівничку з різними пташиними наїдками, поряд — кілька підвішених пластмасових пляшок із чималенькими отворами, на денці яких було насипано хлібні крихти. А біля них — не менше сотні горобців і синичок, які зійшлися в несамовитому харчовому двобої. Здавалося, птаство настільки голодне, що ладне годинами крильцями відштовхувати одне одного, щоб лишень доступитися до заповідного корму. 

Початок тижня українці зустріли хорошими новинами з Авдіївки. Із самісінького ранку централізоване постачання міста підключили на 80%. А на середину дня цей показник сягнув 100%. Роботи тривають. Співробітники ДСНС і представники місцевої паливно-енергетичної компанії перепідключили об’єкти соціально-побутової сфери з електрогенераторів на централізоване електропостачання. А ще, за даними ДСНС станом на 6 лютого, з Авдіївки евакуйовано 290 людей, з них 42 особи похилого віку та 135 дітей. Там функціонує пункт життєзабезпечення (7 наметів ДСНС і один — благодійної організації), 3 стаціонарних пункти обігріву, забезпечено харчування з трьох польових кухонь. 

Люди старшого віку пам’ятають, як селами їздили з концертами агітаційні бригади. До їх складу зазвичай входили лектори товариства «Знання». Вони розігрівали публіку перед виступом артистів, читаючи різноманітні лекції. Запам’ятав анекдот про одного з таких лекторів, який зібрав якось у місцевому клубі люд і почав його вантажити лекцією про планети Сонячної системи. По закінченні виступу доповідач звернувся до зали, чи є в когось якісь запитання до нього. Звісно ж, знайшовся допитливий їздовий дід Петро, який запитав у лектора, що таке фаргелет. Районний астроном не розгубився і відповів, що Фаргелет — це нова зірка, яку нещодавно відкрили радянські вчені. 

Перші дні головування України в Раді Безпеки ООН збіглися в часі з трагічними подіями на Донбасі — масованими обстрілами російських терористичних угруповань мирної Авдіївки, внаслідок яких гинуть люди, а саме місто перебуває на межі гуманітарної катастрофи. З ініціативи української сторони ситуацію в Авдіївці винесли на розгляд засідання Радбезу. «Країна-агресор, яка, на жаль, є постійним членом РБ ООН, має ще раз відчути солідарність світу з Україною», — зазначив Президент Петро Порошенко напередодні засідання. Він переконаний, що світ не має права на байдужість, коли у всіх на очах реалізовується традиційний російській сценарій — у заручники беруть ціле місто, повідомляє департамент прес-служби АП. 

Засідання державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо стану справ в Авдіївці Прем’єр-міністр Володимир Гройсман проводив у стінах Державної служби з надзвичайних ситуацій. Учасникам заходу знадобилося 40 хвилин, щоб обмінятися сухими фактами. Резонансних новин з відтінком негативу не лунало. Істинно позитивних не було також. 

Ні у четвер, ні дотепер у місті не припиняються обстріли із важкого озброєння і «Градів». «Під час розвантажування гуманітарної допомоги біля школи №2 постраждали співробітники ДСНС. Від осколкових поранень загинув водій, інший співробітник зазнав поранення, а начальника Авдіївського міського відділу Головного управління ДСНС в Донецькій області з осколковими пораненнями госпіталізовано». Це повідомлення обласної прокуратури Донеччини дуже чітко свідчить, що жертвами обстрілів Авдіївки з боку проросійських незаконних збройних формувань «ДНР» стають саме ті люди, які цими днями намагаються допомогти населенню міста. До списку потерпілих також потрапив британський фотожурналіст, який зазнав поранення обличчя, готуючи репортаж із 5-поверхового житлового будинку, куди саме влучив снаряд. Пораненого госпіталізували до шпиталю у Дніпрі, де медики тепер намагаються врятувати йому зір.