Більшість українців, що спробували хліб трудового мігранта, поки що, на жаль, не бачать перспектив працевлаштування на батьківщині. Такі дані соціологічного дослідження, яке на замовлення Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування провела соціологічна група «Рейтинг», опитавши тих українців, хто має досвід роботи в інших країнах протягом останніх 5 років. На першому місці серед країн, куди нині їдуть працювати, — Польща. 

Інакше як ганьбою депутатського корпусу Черкас, чиновників і навіть контролюючих органів та правоохоронців не можна назвати все те, що відбувається з проектом забудови черкаської Соснівки. Унікальний куточок обласного центру, що хоч якось компенсує тотальне забруднення міста викидами підприємств й автотранспорту, мають намір забудувати. Парк «Соснівка» засновано на початку минулого століття на базі соснового масиву. Цю територію місцева поміщиця свого часу відвела під будівництво літніх дач. Деякі з них побудували, парк облаштували. З’явились алеї, паркові споруди. У 1960-х роках парк реконструювали. До середини 1980-х він існував як парк культури та відпочинку, працювала естрада, літній кінотеатр, атракціони. Згодом цю зону занехаяли. Друга частина парку, пейзажна, з величними краєвидами та мальовничими узвозами лежить на високому березі Дніпра. Поєднуються ці дві частини широкою дорогою-алеєю — головною композиційною віссю всієї забудови цього району. 

Гаряча точка на карті, точка болю — Авдіївка. Загострення бойових дій вдарило і по військових, і по цивільному населенню, яке в морози опинилося у ситуації гуманітарної катастрофи. Інфраструктура потребує термінового відновлення, людям потрібна підтримка. Президент України Петро Порошенко дав доручення щодо надання гуманітарної допомоги городянам. І відразу люди з різних міст і сіл відгукнулися на потреби тих, хто опинився в біді, простягли руку підтримки постраждалим.  

Стандартний застережний плакат, який здавна традиційно використовують енергетики «Не вмикати — працюють люди!», не витримав випробувань реаліями прифронтової Авдіївки. Адже нелюди по той бік лінії розмежування порушили оголошений режим тиші й почали прицільно чи хаотично обстрілювати території, де перебували ремонтники. 

«Один водій після зважування  вантажівки дуже  образився, пробуксував на зважувальному комплексі і вивів його з ладу, — начальник служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода переповідає один із драматичних моментів габаритно-вагового контролю на теренах області. — За цим фактом порушено карну справу, проводять експертизу, визначають збитки, машина  на штрафмайданчику». Відтоді, як у травні 2016-го в країні розпочали посилено контролювати вагу вантажівок, цей процес набув  ознак своєрідної священної війни між перевізниками та  дорожніми службами. Перевізники хочуть вантажити своїх коників під зав’язку, бо так матимуть  більші заробітки. Працівники автодорів  нарікають, що такі вигідні перевезення боком вилазять нашим дорогам, які й так не можуть похизуватися гарним станом. 

Пам’ятаєте, як у кіноповісті «Зачарована Десна» прабабуся Олександра Довженка сварила його за вирвану і повтикану в грядки моркву? Що сказала б на адресу виробників ламп розжарювання з одного українського міста-мільйонника та баба, якби жила в наші дні і з нею трапилася така сама оказія, що й зі мною? 

Як усе ще непросто згадувати події тієї зими — Революції гідності. І наскільки важливо це робити нині, коли зневіра бере за горло, коли так мало перемог, коли майже непомітні зміни. Минуле опирається не тільки на фронті — з не меншим оскаженінням діє воно тут, у тилу. Тому як ковток повітря, як приклад віри нам потрібні нагадування про те, що ми вміємо консолідуватися і утримувати барикади, захищаючись від мордору, що нас, тих, хто хоче кращого життя, а не залишити все як було, багато, от тільки не треба ховатися по закутках, а частіше збиратися в серці столиці, щоб надихатися від мужності сотні праведників, які окропивши цю землю кров’ю, піднялися в небесну височінь. 

«Нещодавно в нас, переселенців з Донецька, народилася дитина. Живемо ми у найманій квартирі в Одесі, а прописані досі в Донецьку. Плануємо зареєструвати дитину. Чи можемо це зробити не за місцем реєстрації, а за місцем фактичного проживання? Чи можуть нам у цьому відмовити?»

«Останнім часом багато розмов навколо того, хто зі студентів отримуватиме стипендії, а хто ні. Для нас це дуже важливо, адже мій племінник — син учасника АТО. На жаль, сесію він склав не на відмінно. Тож сім’я переймається, чи залишиться він без стипендії, чи дітям учасників АТО її все-таки виплачуватимуть?» 

Засніжена київська траса вела до Козелецького краю. А в Кіптях побачили прогорнуту, хоч і припорошену зверху снігом, дорогу до Центру адміністративних послуг. За результатами всеукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування-2016» його визнано взірцевим в Україні.