«Ну, що, тепло тепер у хаті?» — мало не при кожній зустрічі запитує мене брат Костянтин. «Дякуючи тобі, так! — зі сміхом відповідаю я. — Щоправда, у «Газпромі» навряд чи цьому будуть раді!..»

…Одноповерховий будинок площею 56 «квадратів», у якому живе ваш покірний слуга, в експлуатацію здали півстоліття тому. Темпи будівництва у 1950-х відомі, адже чимало українців жило у зведених в 1940-х тимчасових спорудах, так званих времянках. У ті повоєнні роки головним було дати людям дах над головою. Дах у прямому сенсі. 

У неділю рівно об 11.30 у Маріуполі розпочалася загальноміська хвилина мовчання за загиблими торік мирними жителями мікрорайону Східний. Невинних жертв неоголошеної війни також вшанували під час поминальної літургії та на багатолюдному мітингу-реквіємі. Вогняний шквал, що у 9.20 суботнього ранку 24 січня налетів зі східного та північно-східного напрямків, за лічені секунди перетворив житловий масив на пекельну суміш вогню, диму, руїн, відчайдушних криків поранених і наляканих людей. Жертвами обстрілу терористів стали три десятки людей, а ще понад сотня зазнала поранень. Пошкоджено було майже чотири сотні будівель та споруд, серед яких багатоповерхові та приватні житлові будинки, школи, дитячі садки, амбулаторія, магазини.  

Настав час, щоб український народ сказав, якою має бути нова українська Конституція у новій європейській Україні. Про виключне право наших співвітчизників визначати долю Основного Закону заявив у 10-хвилинному відеозверненні Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він назвав референдум щодо Конституції «прямим народовладдям у вільній та демократичній країні», а нову редакцію закону — своєрідним суспільним договором між громадянами і обраною ними владою. «Це договір про розподіл прав і відповідальності всередині самої влади; про створення нового чесного і справедливого суду; про чітку геополітичну мету України — стати членом Європейського Союзу та НАТО», — наголосив глава уряду, висловивши переконання, що глава держави також сповідує такі принципи. 

З Олександром Кужелем свого часу познайомилися якщо не випадково, то близько до цього. Раніше не раз чув, що в селищі Чупахівка є потужна агрофірма «Піонер», на чолі якої енергійний і професійний керівник. До того ж, не приїжджий чи призначений згори, а свій, із селянського пракореня.

А вперше випало зустрітися у місцевій спеціалізованій школі на одному з розлогих і цікавих літературно-мистецьких свят (навчальний заклад успішно спеціалізується на вивченні української мови та літератури, завдяки чому його вихованці — чи не найчастіші переможці профільних олімпіад, турнірів, конкурсів тощо в Охтирці, Сумах та Києві), на яке завітав і Олександр Володимирович. 

У Житомирі відмова водія міської маршрутки безкоштовно провезти вдову учасника АТО з її дитиною-сиротою обернулася цілком прогнозованим і гучним скандалом. Того самого дня в облдержадміністрації відбулася термінова нарада, на яку запросили автоперевізників, а ввечері група активістів покарала водія, який образив овдовілу дружину воїна-героя, — пробила всі шини його мікроавтобуса. 

Нині здивувати хатньою робітницею навряд чи кого можна. У більшості впливових чиновників і бізнесменів удома прибирають і готують не красуні дружини, а, як їх люблять називати, домашні помічниці. Зазвичай працюють вони за домовленістю, тому їхні соціальні права як працівників гарантує лише порядність працедавців. Якщо ж господиня вирішила «покарати гривнею» домашнього кухаря за несмачний борщ, то він навряд чи зможе довести, що річ не в страві, а в її настрої. Щоб упорядкувати роботу домашніх працівників, розроблено законопроект, який має нормувати їхню працю.

Коли ми говоримо про хатніх помічниць, то здебільшого йдеться про прибиральниць, няньок і кухарів. Шукають таких працівників або через знайомих, або через спеціалізовані фірми. І заробляють ці помічники непогано. 

Дорогі співвітчизники!

Вітаю вас з Днем Соборності, з, можливо, одним з найбільш важливих свят для нас зараз.

Соборність — це неподільне ціле з усіх українських земель, які колись належали до різних імперій, а тепер об’єднані в незалежну європейську Українську державу. 

Прокинувся о четвертій ранку — в хаті прохолодно, лише 15 градусів. На сімейній раді вирішили, що заради економії газу ночами (не щодня) з нуля до п’ятої ранку вимикатимемо опалювальний котел. «Діти вже дорослі, — проявила ініціативу дружина, — тож під теплими ковдрами не замерзнемо. Ми й так уже за  20 днів січня майже 200 кубів спалили. Якщо й надалі так топитимемо, то в 300 кубів, як у грудні, не вкладемося. А попереду ж — ще холодні лютий та березень». Потім дружина подивилася на мене якось винувато і додала: «Нічого, переживемо. Та й медики радять спати у прохолодній кімнаті. Для здоров’я, кажуть, корисніше».

Я промовчав тоді, але всередині щось защеміло: у квітні цього року 60 відсвяткую, а по-людському ще, здається, й не жив. І кручуся ніби щодня, але роки біжать, а достаток за ними не встигає. Пам’ятаю, у 1982-му після закінчення факультету журналістики Київського держуніверситету імені Т. Шевченка направили на роботу до міста Коростишева на Житомирщині. 

Із травня по липень фіскальна служба почне розсилати фізичним особам — власникам нерухомості, які підпадають під оподаткування, повідомлення-рішення про сплату суми податку. А з огляду на те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, трансформується постійно, «УК» звернувся до начальника відділу адміністрування майнових податків департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби Юрія Тимощука, який роз’яснив, скільки ж заплатимо в цьому та наступному роках. 

Щороку взимку на півдні країни трапляються надзвичайні ситуації. Снігопаду ніхто не чекає, а він раптом десь береться. Цього року складних погодних умов очікували, до них готувалися, адже про них попереджали. Прогнози виправдалися, Миколаївщину засніжило дуже. Замети у півметра-метр. Вітер додає клопоту немало.