Чи можемо ми, вийшовши на вулицю, насолодитися прекрасною архітектурою, чистими багатолюдними вулицями, зеленими парками і скверами? В українських містах нам це заважає робити реклама! Рекламні бігборди вздовж автостради відволікають водіїв, а лайтбокси вночі освітлюють вулиці, наче прожектори на стадіоні. 

«Хочеться все забути і не думати про підступність життя», — приблизно такі повідомлення 8–10-річних дівчаток можна прочитати в соціальних мережах. «І що ти хочеш забути — табличку множення чи плюшевого ведмедя?» — іронічно коментують такі тексти дорослі. З висоти прожитих літ дитячі проблеми здаються їм кумедними. Натомість у далекому дитинстві вони також переймалися власними не зрозумілими для дорослих переживаннями. Але тоді ставлення до життя у дітей формували в сім’ї і в школі. 

У пресі та від експертів дедалі частіше можна почути слово «концесія», і часто його вживають у контексті наших морських портів. Навіть Фонд держмайна розпочав в екстреному порядку розробляти  відповідний законопроект.

Що ж це таке концесія? Це договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам. А концесіонер — це суб’єкт підприємницької діяльності, який на підставі цього договору отримав концесію. 

У нашому житті випадкові зустрічі відіграють досить помітну роль. І добре, коли вони несуть в собі духовне й інтелектуальне збагачення, дають новий поштовх професійному зростанню чи відкривають очі на речі, про які раніше й не замислювався. Саме такою вважаю й випадкове знайомство з Олександром Косяковим – головним ортопедом–травматологом департаменту охорони здоров’я Київської міської держадміністрації. Він заслужений лікар України, кандидат медичних наук, керівник міського ортопедичного центру ендопротезування, хірургії і реабілітації, який функціонує у столичній клінічній лікарні № 12. 

В Україні планувалася поступова трансформація єдиного податку і створення так званих самозайнятих осіб, які не реєструватимуться як приватні підприємці. Різниця між ними та «єдинниками» в тому, що перші платять податок залежно від обороту, а самозайняті особи — залежно від різниці між доходами та витратами. Наприклад, якщо самозайнята особа купить товар за 1000, а продасть за 1200 гривень, то вона сплатить податок з різниці 200 гривень, вирахувавши з цієї суми вартість бензину, оренди офіса, канцелярських товарів. Але Міністерство фінансів подало свій варіант змін до Податкового кодексу, і ми намагаємося знайти спільне бачення, а чи потрапить цей розділ в останню редакцію документа. Про це «УК» повідомив один з авторів ліберальної податкової реформи Михайло Кобцев.

«Індустрія прямого продажу — це можливість самозайнятості українців і отримання ними додаткового доходу. Майже мільйон наших співгромадян задіяні у галузі прямого продажу, а майже 50 тисяч з них — приватні підприємці», — зазначив голова ради директорів Української асоціації прямого продажу Томаш Мурас. 

Випадково натрапив на замітку сайту «Новости Донбасса» про те, що в Москві відкрили виставку сепаратистського змісту «Новороссия. Юзовка. Будущее начинается в прошлом». Про це повідомляють і в так званому міністерстві культури «ДНР»: на відкритті експозиції крім членів угрупування «ДНР» також були перший заступник голови комітету Держдуми РФ з культури Йосиф Кобзон та лідер Компартії РФ Геннадій Зюганов. «Я хотіла звернути увагу суспільства на те, що населення Донецька не налаштоване визнавати Бандеру героєм, так само як і не налаштоване сприймати ту фашистську ідеологію, яка процвітає на Україні. Не можна стріляти в мирних жителів. Європа мусить знати правду. Тільки тоді настане справедливість. Через культуру я хотіла зробити свій внесок у встановлення миру на Донбасі», — каже автор виставки Тетяна Пономаренко-Левераш.

Реагувати на це лихослів’я спочатку не хотілося. Тим, хто не хоче чути і бачити очевидних речей, вже нічого не доведеш. А тих, хто пішов у несвободу добровільно, — не повернеш, не варто і кликати. Але коли паплюжать Україну та ще й в обіймах агресора, — промовчати не міг.  

Упевнений, до приватизаційного списку, який нині створюють, не можна вносити сортовипробувальні станції та центри районування сільгоспкультур, хоч у цьому мене переконували заїжджі експерти та вітчизняні посадовці. Бо у разі знищення державної системи апробації й селекції сільгоспкультур наші лани окупують усілякі «монсанти», а ми втридорога платитимемо їм спочатку за насіння й саджанці, потім — за засоби догляду за привозними сортами. Ще небезпечніше для такої аграрної держави, як Україна, залишитися без власної системи створення та випробування й районування сортів в умовах значних змін клімату. 

Нещодавно на презентації монографії «Донбас і Крим: ціна повернення» директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова висловила думку, що якби Росія не анексувала Крим й не почала підступної війни на сході, то в нашій державі так і не з’явилося б справжнього громадянського суспільства. Дозволю собі додати, що саме через віроломний наступ Росії на територіальну цілісність і суверенітет України більшість українців чи не вперше за 20 років існування нашої країни відчули, що таке українська дипломатія. 

Ви не вірите у Святого Миколая? І дарма — лише озирніться довкола, або… загляньте під подушку. Можливо, великий Святий і для вас сотворив маленьке чудо. Повертаючись до власних традицій, українці неабияк шанують найочікуваніше, найчарівніше свято, та головне — допомагають Чудотворцю нести торбину Добра. А діти чекають на дарунки й вірять, що Святий Миколай розтопить усе зло, що огортає Україну, та сотворить іще одне чудо — принесе усім нам мир і добро. 

У Місті Лева все як зазвичай: ялинка, яка вже засяяла яскравими вогниками напередодні свята Миколая, оживають на площі Ринок та  перед Оперним театром казкові будиночки Різдвяного ярмарку, велелюдною очікується Новорічна  ніч. Далі всією громадою встановлюватимуть величного Дідуха з численними дідушатами на площі та Вифлеємські ясла, прийматимуть парад вертепів і колядуватимуть. Усе буде, як і повинно бути.