Останніми роками в Україні багато розмов точиться навколо теми заміщення імпортного газу. Для цього у нас є всі умови, стверджують експерти. Вітчизняний потенціал альтернативних енергоресурсів у разі його реалізації дасть змогу зменшити споживання блакитного палива з Росії на мільярди кубометрів. Однак прикладів масового заміщення газу й переходу на альтернативні джерела енергії донедавна було вкрай мало. Компанія «Укртепло» стала  однією з перших, хто почав модернізувати старі, енерговитратні котельні і переводити їх на біопаливо. Лише за минулий опалювальний сезон компанії вдалося переобладнати більше 140 об’єктів і заощадити близько 50 мільйонів кубометрів газу.     

Негатив від того, як інспектор ДАІ на виїзді з міста зупинив моє авто, зник одразу після розмови з ним. Спека, гамір потоку автотранспорту, а поряд із патрульною автівкою — щойно зупинена новенька спортивна «Хонда». За її кермом кремезний чолов’яга. Його просять дихнути в алкотестер, мене ж зупинили, щоб допоміг (відповідно до затвердженої законом процедури) засвідчити результат. Після того як прилад від видиху водія клацнув, міліціонер дістав течку із бланками протоколів і почав оформляти «перебування за кермом у нетверезому стані». Можна тільки здогадуватися, куди прямував водій, що змусило його нехтувати безпекою всіх навколо і де б дала збій його сповільнена алкоголем реакція. 

Цього разу засідання колегії Міністерства внутрішніх справ відбулося у розширеному форматі за участю Президента Петра Порошенка та Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Глава держави одразу констатував, що в регіонах нашої країни поза межами зони проведення АТО відчутно зріс рівень диверсійної та терористичної загрози.

«Формування криміногенної ситуації у поточному році передовсім зумовлено протиправними діями незаконних терористичних формувань у Донецькій та Луганській областях, витоком у незаконний обіг значної кількості вогнепальної зброї, вибухівки, боєприпасів, активізацією осіб, які схильні до вчинення правопорушень, — сказав він. — Причетні до кримінальних кіл особи користуються тим, що значну частину сил і ресурсів правоохоронних органів сконцентровано на боротьбі з різноплановими проявами й наслідками російської гібридної війни проти України».

Як на практиці застосовувати стандарти інформаційної журналістики під час висвітлення подій, пов’язаних із воєнною агресією Росії? Останнім часом це питання дискутує журналістська спільнота. Найбільшу  кількість суперечливих думок викликав недавно поданий  на розгляд  Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції».

Документ насправді дуже важливий, адже йдеться про те,  що повинен писати і показувати журналіст, який працює в зоні АТО. Відповідальність за порушення  доволі сувора: аж до позбавлення волі на строк від шести місяців до чотирьох років. 

Нині влада докладає максимум зусиль для залучення інвестицій та пошуку зовнішніх запозичень. Але деякі бізнесмени  не проти й надалі мінімізувати, а ще краще — зовсім не платити податки, займатися «кидаловом» і виводити кошти за кордон. А успішно долати перешкоди на шляху до такої  «благородної» мети їм допомагають окремі представники суддівського корпусу, які теж не переймаються державними інтересами. Саме про один з таких типових випадків ідеться далі.

До широкого кола питань, які вирішує перший заступник голови Сокирянської державної районної адміністрації Олексій Бойко, додалося ще одне: керівництво логістикоінформаційним центром, створеним при РДА для всебічної допомоги Збройним силам України. Це щоденні зустрічі з родинами, чиї сини, чоловіки стали на захист цілісності держави, збирання та постачання до місць постійної дислокації військ речей першої необхідності, техніки, продуктів харчування, спецодягу, засобів особистого захисту. 

Патріотизм буває різним. Одні проливають кров, відстоюючи цілісність держави, другі воліють вимахувати гаслами в безпечному місці. Одні трудяться в поті чола на благо країни, другі розповідають, як можна працювати ще краще. Одні щиро і глибоко шанують усе українське, інші одягають вишиванку на… «нижчеспиння».

Правду кажучи, спочатку сприйняла це як жарт. Думала, що не може  бути настільки примітивним менталітет, аби втулити прабабусин орнамент на заднє місце. Та ні, це москалі, напевне, вирішили підкинути чергову провокаційну «поганку», щоб познущатися з українського колориту.

«Подивіться, який у мене хрестик! — хвалиться 6-річна Марічка. — Мені його солдати подарували!» «І мені! І нам! — навперебій кричать її друзі Віталіна, Діана, Лера та маленький Юрчик. — Військові — добрі! Якщо зайдеш до магазину, коли вони там, обов’язково куплять цукерок або навіть ляльку!»

Ця зграйка — половина з тієї дітвори, що залишилася в шахтарському селищі — колись багатолюдному та гомінкому, а тепер завмерлому на самісінькій лінії розмежування. Якихось пару кілометрів звідси — знаменитий 29-й блокпост Збройних сил України. 

Перша і справжня війна для командира взводу управління гаубичної самохідно-артилерійської батареї військової частини А0998 капітана Дмитра Мерзлікіна розпочалася торік у липні на Луганщині. Його батарея, що входила до складу одного з підрозділів батальйонної тактичної групи, виконувала завдання: вогневий супровід наших колон. Уночі 11 липня 2014 прикордонники із ММГ2 ДПСУ, а також військовослужбовці ЗСУ, що входили до цієї батальйонної тактичної групи, вийшли в опорний пункт поблизу селища Зеленопілля, за 17 км на південний схід від міста Ровеньки на Луганщині, із завданням прикривати визначену ділянку держкордону. О 4.30 у їхній бік терористи відкрили вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Бойовики стріляли з відстані понад 15 км з боку державного кордону з РФ. Під час тієї атаки, за різними даними, загинуло від 19 до 30 українських захисників і майже сотню було поранено. Важкого поранення зазнав тоді й офіцер Мерзлікін. 

Нещодавно парламент ухвалив проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами». Завдяки новаціям, прописаним у документі, передбачено введення процедури громадського обвинувачення під час розслідування корупційних злочинів. Тож громадяни України матимуть змогу ініціювати розслідування злочинів і частково виступати в ролі обвинувача.

Також законопроект передбачає, що справи чиновників, які «погоріли» на корупції в судах, розглядатимуть лише у відкритому режимі. Втім, дискусії щодо законопроекту, хоч Верховна Рада його й прийняла, ще тривають. То ж чи допоможуть новації у боротьбі з корупцією та чи не стануть вони підставою для тиску і з’ясування особистих стосунків, з’ясовував «Урядовий кур’єр».