Суспільство

  • Ростислав КРАВЕЦЬ

    П’ять хвилин на справу

    Останнім часом розгляд справ в українських судах нагадує швидше жахливий фарс або конвеєр миттєвих і необгрунтованих рішень, аніж правосуддя. На жаль, усе частіше вони не захищають гарантовані Конституцією України права та свободи людини за принципом верховенства права. Люди у мантіях, приймаючи рішення на швидку руку, забувають дотримуватись основних принципів і засад судочинства – справедливості, добросовісності і розумності (згідно ЦКУ). Замість обгрунтованих рішень на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, вони приймають такі, що не піддаються жодній критиці. А навіщо робити інакше, якщо цьому сприяє сама система.   

  • Владислав КИРЕЙ

    Подарунок, який поки що не їде

    Тролейбуси для Черкас — тема болюча, втім, як і для багатьох інших обласних центрів, де користуються застарілим парком електротранспорту. Постійні поломки, нестача справних машин уже стали притчею во язицех в обласному центрі, який задихається від загазованості, зокрема на центральних вулицях міста, від надмірної кількості автобусів. Тож Черкасам так необхідний екологічно чистий комунальний транспорт! 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Панове стратеги, згадайте про… жінку

    Красива теза про рівні права та рівні можливості  жінок та чоловіків зазвичай є окрасою багатьох доповідей та виступів. На жаль, значно рідше вона знаходить реальне втілення у вітчизняній практиці, зокрема в регіональному плануванні та стратегіях місцевого розвитку громад і територій, реалізації перспективних інвестиційних проектів.

    Хоча в Україні, за словами експертів, створено далебі не найгірше  законодавство, що зобов’язує владу і суспільство дотримуватися загальних прав людини, закріплених передусім в Основному Законі нашої держави, кодексах — про працю, Сімейному,  багатьох законах, зокрема «Про  забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 р.) тощо. 

  • Ігор ГАВРИЛЕНКО

    Швидше долетіти до Місяця, ніж зберегти дім?

    Юрій Кондратюк — різнобічно обдарований інженер-винахідник, учений і практик, який обгрунтував політ людини на Місяць та повернення на Землю за допомогою відокремленого від космічного корабля посадково-злітного модуля. Майже через 50 років після цієї ідеї та понад чверть сторіччя після загибелі дослідника американська експедиція здійснила 1969 року політ за «трасою Кондратюка» до супутника нашої планети та висадку екіпажу астронавтів на його поверхню. 

  • Павло КУЩ

    Язика не має, а про підтримку благає

    Уже зранку приміщення місцевого осередку письменників трохи нагадувало розтривожений вулик. Неабияке пожвавлення серед літераторів було викликане підготовкою до зустрічі з читачем. Той після тривалих перемовин нарешті знайшов невеличке вільне «віконце» між читанням книжок та численними зустрічами з аудиторіями пишучої братії і погодився завітати до творчого осередку. 
    Молодші «інженери людських душ» вмощувалися і подумки готували цікаві запитання для гостя. Старші знічев’я теревенили, згадуючи різноманітні байки щодо кололітературного життя. «Якось ми з колегою потрапили в компанію, де нам представили читача, — жваво розповідав поет Н. — Ну, познайомилися, поговорили. А він нічого дядько, такий простий, носа не задирає, залюбки дав нам автограф і ми навіть уже телефонами обмінялися. А потім колега всіх розсмішив: «Я, — каже, — оце вперше живого читача бачу. Думав, що вони вже давно перевелися…» 

  • Василь БЕДЗІР

    Чому дешевшає золоте руно

    Натруджені влітку, верхи й полонини взимку відпочивають, дрімаючи під товстим шаром снігу. Менш ніж за півроку їм братися до роботи: сюди знову виженуть отари. Час, що залишається, як і в літніх видах спорту, можна використати для передсезонних приготувань. Ситуація у вівчарстві спонукає шукати шляхи інтенсивного розвитку вівчарства. Тим більше, що догляд за отарами забезпечував зайнятість, годував, зберігав традиційний устрій життя сотень тисяч краян від найдавніших часів до наших днів. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    На Аскольдовій могилі поховали їх…

    Цим подіям за п’ять літ уже виповниться століття. Але вони живі в нашій пам’яті і продовжують турбувати розум і душу: в бою під с. Крути, що на Чернігівщині, за Українську Народну Республіку поклали життя молоді її сини, майже діти. Вони показали чудеса героїзму, успішно протистоявши переважаючим силам професійної ворожої армії. Тож чи можна назвати відступ українських військ поразкою? Про це йшлося на вечорі пам’яті героям Крут, який відбувся в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського.  
    Нині часто виникають запитання: чому стався бій, у якому основною ударною військовою силою стали курсанти військового училища імені Богдана Хмельницького і сотня студентів?

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Ожеледиця байдужості

    Проходячи днями повз зупинку громадського транспорту на околиці Сум, звернув увагу на людей, що скупчилися під накриттям. Підійшовши ближче, побачив чоловіка передпенсійного віку, який сидів на лавочці: простоволосий, із засніженою шапкою в руках. Поруч лежала сумка, з якої «визирали» пакет із молоком і батон – теж у снігу.
    Одна з жінок розповіла: чоловік ішов із крамниці, перед зупинкою підсковзнувся і впав –– так, що самостійно не міг підвестися. Оскільки місцина не багатолюдна, довелося чекати на перехожих. Однак… Кілька городян, проходячи повз лежачого, прискорювали ходу, не звертаючи на нього жодної уваги. Як з’ясувалося пізніше, думали, що то якийсь безхатько (втім, невже ці люди не потребують співчуття?). 

  • Удари стихії

     

    Мокрий сніг, злива і раптове зниження температури зробили свою чорну справу — лінії електропередач вкрилися шаром льоду, подекуди товщина намерзання сягає 20–25 міліметрів, що вдвічі перевищує допустимі норми. Через обледеніння на них падали дерева, гілля, внаслідок чого сталися обриви проводів, тросів, що, за словами енергетиків, ускладнює проведення аварійно-відновлювальних робіт. Тож жителі 244 населених пунктів Львівщини залишаються без електропостачання.

     

  • Любомира КОВАЛЬ

    Коли багатодітна жінка отримає звання «Мати-героїня»?

    Я багатодітна мати. Вже давно подала всі належні документи на присвоєння мені звання «Мати-героїня». Та час минає, а відповіді я так і не отримала. 

    Тому хочу дізнатися: чи слід мені розраховувати на присвоєння такого звання і як довго зазвичай триває цей процес? 

    А. ПЕРЕГІНЯК,
    село Старий Угринів Івано-Франківської обл.