Ті, хто бодай раз побував на Чудній горі над величавим Сеймом, ніколи не забудуть невимовної краси і неповторності тамтешньої панорами. Скільки сягає зір — ліси, луки, стрічка ріки, що затікає під самісінькі небеса. Недарма узвишшя на околиці Нової Слободи нарекли Чудним, бо то й справді одне з див не лише Путивльського краю на Сумщині, а й усієї Слобожанщини та Полісся.  
А духовним діамантом цієї місцевості ось уже кілька століть залишається Софроніївський православний чоловічий монастир, у якому низка історичних споруд віком понад 400 років.

Завжди, коли чую славнозвісну пісню «Два кольори», яка хоч інколи звучить по радіо, пригадую епізод кількарічної давності. Літньої суботи в одному з під’їздів нашого будинку готувалися до весілля. Як і заведено, вранці до нареченої приїхала «команда» жениха. Доки тривала підготовка до виходу винуватиці урочистостей, троє хлопців-дружків унизу почали… співати «Два кольори». Та так піднесено, дзвінко, з душею, що неможливо було не почути!
Не витримав — вийшов на подвір’я. Молоді співаки-студенти охоче пояснили, що самі родом із сіл різних районів Сумщини, свого часу разом із батьками брали участь у художній самодіяльності. 

У Мінінфраструктури запевняють, що транспортна система готова до боротьби з можливим весняним водопіллям. З огляду на те, як стрімко потепління охоплює всю територію України, мабуть, цю готовність уже найближчим часом доведеться випробувати. І сподіваймося, що вона не буде схожою на боротьбу зі снігопадом.  

21 березня цього року Президент Віктор Янукович доручив прискорити доопрацювання за участю НСЖУ проекту закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» і подати його до 5 квітня для внесення на розгляд Верховної Ради як невідкладного. Це прискорення викликане необхідністю виконання давніх зобов’язань України перед ПАРЄ. Тож реформування ЗМІ, про яке мова йде останні 10 років, стає реальністю.
Редакція «Урядового кур’єра» долучилася до висвітлення гарячої теми. Журналісти видання побували у колег Золочівської районної газети на Харківщині, які вже 10 років працюють на самоокупності і прагнуть остаточного роздержавлення. Розпитали редакторів регіональних видань, аби дізнатися їхню думку щодо шляхів реформування, першочергових заходів та найболючіших проблем цих перетворень. 

Ми посилимо роботу в напрямку захисту прав біженців. У цьому Прем’єр-міністр Микола Азаров запевнив регіонального представника управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові та Україні Олдріха Андрисека під час зустрічі в Будинку уряду.
Проблема біженців для нашої держави досить актуальна, і їх питаннями займається Державна міграційна служба. На урядовому рівні, сказав Микола Азаров, прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на захист прав біженців, їх інтеграцію в суспільство. Так, в Україні успішно реалізується План заходів щодо інтеграції біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, в українське суспільство на період до 2020 року, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів 22 серпня 2012 року. 

Хто вона, ця дивовижна жінка з легким та ніжним рідкісним колоратурним сопрано, яким зачаровувала вже з перших акордів? Про це запитували три десятиліття тому, цікавляться й тепер, вперше почувши українські пісні у виконанні американської співачки українського походження Квітки Цісик.  
Її встигли полюбити всі. Ніколи не підсилювала звучання своїх пісень гучними децибелами потужного музичного супроводу. І змусила вслухатись у свій голос далеку й близьку її серцю Україну, прагматичну Америку. До батьківської землі спів нашої краянки долинув з-за океану мелодією «Двох кольорів»: Квітка виконувала її з такою тугою, так щемно, ніби наново переспівувала чиюсь долю!

Адміністрація Державної прикордонної служби України визнала волинських контролерів кращими фахівцями з паспортної роботи. Що означає бути кращим? Яку роль у всій прикордонній службі відіграють інспектори, які першими зустрічають нас при поверненні на Батьківщину і останніми проводжають при виїзді за кордон? Який їхній статус, що треба вміти, аби з маси туристів «вихопити» нелегала? Відповіді на ці запитання ми шукали на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ягодин», де щороку перетинають кордон понад два мільйони мандрівників і через який у нашу державу потрапляють кожні чотири із десяти тонн імпортованих сухопутним шляхом вантажів.  

Далекого 1947 року в одну з аудиторій Київського педінституту імені Горького зайшов не відомий однокурсникам студент Павло Глазовий. Зате його добре знав Остап Вишня. Саме він подбав, аби юнака перевели з Криворізького педінституту, де той навчався, в Київ. І вже першого дня, пригадує однокурсниця Павла Глазового професор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Марія Плющ, новачок захопив усіх блискучою відповіддю на запитання викладача про романтизм.  

«Васько Окорок прошепотів налякано: — Страшно, Микито Єгоровичу?»

Ця міні-сцена із культового колись твору Всеволода Іванова «Бронепоїзд 14-69» згадалася після того, як недавно почув професійну суперечку донецьких залізничників. А емоційно обговорювали вони навіть не швидкісні «Хюндаї», а… пісенні рядки: «Ми мирні люди, та наш бронепоїзд стоїть на запасному шляху!» Одні стверджували, що ці слова тепер потрібно повторювати… пошепки. Чому? Виявляється, щоб всюдисущі крадії металу часом не почули оте точне місце дислокації закованого у броню потяга. 

На моїй пам’яті тема реформування державних і комунальних ЗМІ жваво обговорюється не вперше. Далекого 1995 року, коли Україна вступала до Ради Європи, така реформа була однією з вимог членства у цій впливовій організації. Через десять років Парламентська Асамблея Ради Європи нагадала нам про це зобов’язання, закликавши нарешті розпочати роздержавлення преси. Мовляв, «четверта влада» не повинна стикатися з фактами політичного та економічного контролю засновників і співзасновників. 
Пригадую також запальні декларації про свободу слова, які мали втілитися у життя ще, напевно, за царя Гороха.  І те, що жодна з політичних сил так і не спромоглася їх виконати. Тут усе зрозуміло: владі надто важко відмовитися від спокуси скористатися підконтрольним інформаційним ресурсом.