Відлуння вибуху на Чорнобильській АЕС 1986 року не затихає. Доганяє не лише тих, хто був там безпосередньо, а й покоління, народжені вже в третьому тисячолітті. Стверджують це зокрема спеціалісти Українського спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, що обстежують і лікують дітей, народжених від постраждалих батьків, які проживали чи проживають у зонах радіоактивного забруднення. У кожної дитини виявили 4–5 захворювань. Кількість хронічних процесів збільшується.  

«Програма поїздки вкрай насичена!» — про це думаю, коли читаю роздрукований представникам ЗМІ порядок денний міністра соціальної політики Наталії Королевської, разом з якою від’їжджає з Києва група журналістів. Цього дня в міністра заплановані зустрічі з жителями села Дитятки, в самому Чорнобилі — з керівниками підприємств і активом профспілки працівників зони відчуження, на ЧАЕС — із представниками трудового колективу. Моя ж мета — з’ясувати, як за 27 років змінилося життя жителів сіл, прилеглих до 30-кілометрової зони. І як тривають роботи на об’єкті «Укриття», над яким нині зводиться новий безпечний конфайнмент за допомогою 26 країн.  

Усі ми схильні монополізувати пам’ять, надто ті, хто часто береться за перо. Недавно прочитала пристрасну сповідь колеги по редакційній колонці щодо істинних та фальшивих героїв минулої війни. Щиро, гостро написано, з багатьма його аргументами погоджуюсь.
Та от безапеляційний висновок автора, що всі справжні захисники Вітчизни вже відійшли у Вічність, як його світлої пам’яті батьки, а ті, що залишилися, несправжні, ордени їхні куповані замалим не на Пташиному ринку, — викликав у мене певний внутрішній протест. Хоча б тому, що на життєвій та журналістській ниві набачилася і перших, і других.

Про це повідомив під час парламентських слухань «Про стан, заходи  і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» голова Держагентства з управління зоною відчуження Володимир  Холоша. Щоправда, коли це може статись та про які площі йдеться, чиновник не уточнив.  
За його словами, наразі до зони відчуження та зони безумовного обов’язкового відселення належить територія площею близько 2600 квадратних кілометрів, найбільш забруднена  радіонуклідами. Але за 27 років проведено значні обсяги робіт, що поліпшили радіаційний стан у цих зонах. Зокрема, проведено дезактивацію території площею понад 30 тисяч гектарів, зібрано та захоронено близько 1 мільйона   кубометрів радіоактивних відходів, дезактивовано понад 15 тисяч тонн матеріалів, обладнання тощо.

Профспілкові діячі зауважують, що нині рівні оплати праці, пенсійних виплат, прожиткового мінімуму не відповідають потребам і спричиняються до невдоволення, навіть акцій протесту як відповіді на те, що значна частина громадян України залишається бідною. І пропонують дослухатися до їхніх пропозицій щодо зміни ситуації. Про це розмова з головою Комісії Федерації профспілок з питань соціально-економічного захисту членів профспілок, головою Профспілки працівників хімічних і нафтохімічних галузей промисловості Василем МОЙСЮКОМ.  

Як ставляться у суспільстві до міліції? Найчастіше сварять, рідше хвалять, але незалежно від сформованої думки про стражів правопорядку людям доводиться з ними спілкуватися. Найбільш наближена до населення — це служба дільничних. Дільничний — універсальний солдат, який постійно виступає в різних ролях: то він оперативник, то сімейний психолог, то соціальний працівник. І від того, яким він буде, як відреагує на звернення громадян, досить часто залежить чиясь доля. Тому розмову з Василем Козленком, який нещодавно переміг у конкурсі на звання кращого дільничного столиці, ми почали саме із запитання про те, як навчити людей довіряти правоохоронним органам та що робити, коли не вдається розв’язати проблеми, що їх турбують.  

Сьогодні мало кого здивуєш протухлим інформаційним «фаршем», яким частує глядачів більшість національних телеканалів. Звичними стали насамперед кримінальні сюжети, повідомлення про життя-буття геїв, лесбіянок, узагалі осіб без певної статі. Причому це видиво подається у найбільш зручну для громадян пору — перед робочим днем, увечері, на вихідні.

Ось і цими днями телевізійники одного з популярних українських каналів зранку запропонували набір сюжетів, з-поміж яких найбільше часу віддали зібранню… гопників. Останні гарцювали вихідного дня на Хрещатику, аби нагадати середину 1990-х років, коли процвітав рух гопництва, продемонструвати, як вони колись неохайно шпацирували у спортивних штанях, зношених кросівках, лузаючи насіння та чіпляючись до перехожих. 

Формування і налагодження роботи системи державної реєстрації прав на нерухомість закінчено, і громадянам більше не потрібно годинами стояти в чергах. Наступним етапом повинна стати реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців, яка почнеться вже з першого липня. Про це на прес-конференції, яка пройшла в понеділок у Будинку уряду і була присвячена пріоритетним напрямкам діяльності Міністерства юстиції на цей рік, розповів очільник відомства Олександр Лавринович.
«Період інформаційної протидії, яка виникла з моменту впровадження в Україні єдиної загальнодержавної системи реєстрації всіх майнових прав, минає, — розповів міністр. — Коли немає аргументів, на які справді можна вказати, вигадувати їх регулярно досить складно. Наприклад, говорити про черги, коли працюють веб-камери у всіх відділеннях і можна будь-якої миті подивитися, що там відбувається». 

Шістдесят гривень за вхід — і ні в чому собі не відмовляйте. Їжте органічну їжу по 30 гривень за порцію або жуйте звичайні шашлики по 25 гривень за 100 грамів, запиваючи шампанським. Купуйте дизайнерські краватки, кераміку, сумки, блокноти, прикраси. Чай і кава, щоправда, безплатно — від спонсорів заходу.  

Сполучені Штати Америки — країна, куди малюків з України за останні роки всиновлено найбільше. Так, протягом 2012-го саме до США поїхали 60%, або кожен другий хлопчик чи дівчинка, всиновлені з нашої країни за кордон. З них кожен четвертий малюк — з особливими потребами. Зазвичай це діти із синдромом Дауна, ВІЛ-інфекцією, хворим серцем чи судинами та іншими важкими, а часом і невиліковними хворобами.