В  останні роки депутати й чиновники Київради щедро роздавали землю в історичному центрі столиці, незважаючи на реакцію киян та застереження міжнародних експертів, що опікуються питаннями збереження культурної спадщини. А коли місто програло багаторічну судову тяганину з приводу будівництва багатоповерхівки поблизу Софії Київської, вони знову знайшли аргументи, аби не приймати мораторію, який допоможе захистити цю територію.  

Група парламентарів виступила з ідеєю збільшити ставки акцизу на пиво і спрямувати отримані гроші на реконструкцію та матеріально-технічне забезпечення лікарень. У нове міжфракційне об’єднання «За тверезе майбутнє» увійшли 105 нардепів із п’яти парламентських фракцій, які пообіцяли, що найближчим часом підготують ще низку законопроектів, які зменшать кількість охочих вживати спиртні напої. 

Важко уявити щось ганебніше за насилля. Ми дратуємося й ображаємося, якщо нас навіть ввічливо просять зробити щось проти волі. А коли до морального примусу додається ще й фізичний, отримана душевна травма виявляється болючішою за будь-яку рану. Насилля — це антилюдськість, антижиття, «анти-все-на-світі», писав свого часу Джон Фаулз. Проблему насилля в Україні порушують, на жаль, значно рідше, ніж фінансові чи політичні. Однак вона руйнує дедалі більше життів, допоки її замовчують.  

У гонитві за експортом ми втрачаємо село,  у нас фермерство не прижилось, а воно тримає село, заявив  нещодавно аграрний міністр. Близько до істини. Але до цього слід додати ось що: гонитва за експортом — то вже механізм руйнації колиски української нації. Розробили і втілюють його в життя ті, що прикриваються гучними фразами про любов до держави. Це треба визнати, цьому треба протистояти. І не лише заради сьогодення. Якщо ми, сучасники, не говоритимемо правду про нинішні події, то нащадки знову наступатимуть на ті самі граблі.  

Цими днями в Сумах стало більше на один благодійний фонд. Організатори назвали його двома словами, що несуть особливе духовне і моральне світло – «Вічний вогонь». Справді, мова — про той одвічний, благородний і щемливий вогонь, який має нагадувати всім живим про подвиг батьків, дідів, а для багатьох уже і прадідів у роки Великої Вітчизняної війни.
Мета фонду не настільки осяжна і масштабна, щоб говорити про якусь довготривалу перспективу. Група небайдужих сумчан, серед яких громадські діячі, депутати, представники тих чи тих об’єднань, узялися назбирати грошей для відновлення… Вічного вогню на території меморіалу Слави в обласному центрі. Він згас ще з десяток років тому, і поки що жодна міська влада за цей час не змогла (чи не захотіла?) знайти кошти, щоб сплатити за природний газ і решту відповідних послуг. Як це назвати? 

Чимало не лише експертів та звичайних споживачів, а й представників вітчизняного автопрому та дилерів ще місяць тому не могли уявити собі,  якими будуть перші підсумки дії мит на імпортовані автомобілі. Як відомо, цей захід почав «чавити» «заморські» авто з 13 квітня.

Що ж сталося протягом останніх 30 діб на авторинку нашої держави? Як зросли (або впали) обсяги продажу і «рідних», й імпортних автівок?

Ми відсвяткували 68-у річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Відбулися традиційні урочистості, мітинги, покладання квітів до пам’ятників Слави і вшанування тих, хто, здійснивши героїчний подвиг, нині залишається з нами. Ось тільки їх — тих, хто пройшов крізь воєнне лихоліття, хто наближував перемогу, — залишається серед нас дедалі менше. Час іде, змінюються покоління. Тож тим більшою пошаною оточені наші ветерани. Багато українців продемонстрували свою повагу до їхнього подвигу, одягнувши в цей день Георгіївські стрічки.

Загалом День Перемоги наші співвітчизники називають особливим святом, значимість якого щороку зростає. Це підтвердили і соціологічні дослідження. Так, згідно з опитуванням, проведеним компанією Research & Branding Group, для 82% українців День Перемоги є великим святом. У 68% українців є родичі та близькі, які загинули під час Великої Вітчизняної та Другої світової воєн. 87% українців знають про життя своїх близьких і родичів під час війни: 44% опитаних багато дізналися безпосередньо з розповідей, сімейних архівів, а 43% знають про життя своїх близьких і родичів у роки війни в загальних рисах, повідомляє інформаційне агентство УНІАН.

Як святкували День Перемоги у регіонах України, розповідають журналісти «Урядового кур’єра». 

Наша розмова з Ольгою Чубаревою відбулася в затишній кав’ярні в центрі столиці. Весна вже огортала все щирим теплом, а очі співачки світилися щастям, адже щойно вона виконала ще один великий сольний концерт на сцені Колонного залу Національної філармонії України. 

Святкування Великодня зіткане з багатьох добрих традицій і символів, яких ревно дотримуються в галицьких родинах. Один з таких днів — Обливаний понеділок, коли молодь влаштовує веселі забави з обливанням чистою водою під акомпанемент жартів, сміху! Однак від первісного обряду, в який закладено глибокий зміст очищення життєдайною водою, самого символізму залишилося небагато. А ще в такий спосіб парубки залицялися до дівчат. То що символізує нинішня традиція Обливаного понеділка? Скажу одразу: в такій формі, як це відбувається, немає й крихти первісної суті. Про яке символічне очищення обливанням може свідчити вилите на когось 15-літрове відро води, а тим паче про залицяння, якщо серед ватаг, що гасають вулицями старої частини Львова, не побачиш жодної дівчини?  

озгром ворога під Сталінградом поклав початок докорінному перелому як у ході Великої Вітчизняної, так і Другої світової війни, став видатною воєнно-політичною подією. Влітку 1942 року німецько-фашистська вояччина розгорнула наступ із метою виходу до нафтових районів Кавказу, родючих земель Кубані та нижньої Волги. На Сталінградському напрямку у запеклих боях війська Сталінградського і Південно-Східного фронтів у взаємодії з Донським фронтом вимотали противника, відстояли місто і створили передумови для переходу у контрнаступ. Битва тривала 200 днів і ночей: оборонна з 17 липня 1942-го, наступальна — з 19 листопада 1942 року до 2 лютого 1943-го. Було оточено 330 тисяч гітлерівських військ (22 дивізії і 160 окремих частин), узято в полон 91 тисячу. У битві на Волзі з боку радянського командування виявилися нові риси стратегічного та оперативного воєнного мистецтва, які знайшли свій розвиток у подальших наступальних операціях. Перелом відбувся і в роботі всього радянського тилу, народне господарство, воєнна економіка вже могли забезпечувати фронт всім необхідним для боротьби з ворогом.