Про наявність церковних атрибутів в армії донедавна навіть не йшлося. А про священика на території військової частини і поготів. До цього десятиліттями привчала нас радянська влада. Лише після того як Україна здобула незалежність, не тільки у цивільних, а й у військовослужбовців з’явилася можливість не критися з віросповіданням.

З початком війни на сході країни стало зрозумілим, що моральне і фізичне виснаження бійців поновити під силу духівникові. Перші спроби залучити до цієї місії військових психологів були невдалими. Таких фахівців виявилося на той момент катастрофічно мало. Та й довіра у солдатів до психологів була такою собі. Ідею з панотцями на передовій підказали бійці АТО, які вже мали досвід виконання бойових завдань у миротворчих місіях. Якраз там забезпечували функціонування капличок при військових частинах різних гарнізонів та залучення священиків до заходів душпастирської опіки військовослужбовців за місцями дислокації військ. 

Зустріч глави держави з особовим складом 16-ї окремої бригади армійської авіації, яка відбулася в межах його робочої поїздки на Львівщину, дала відповіді на чимало запитань, які турбують нині українське суспільство.

Не за горами час, коли служба в армії стане престижною. Принаймні на це є сподівання серед молоді, людей старшого віку і керівного складу оборонного відомства. Не секрет, що професію обирають за певними параметрами, з-поміж головних — мотивація. Що кращим буде оснащення, харчування та соціальний захист солдата, то швидше шеренги армійців поповняться професіоналами. Саме на таких у державі нині роблять ставку.

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління персоналу — заступник начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-майор Володимир Талалай під час брифінгу «Комплектування Збройних сил України особовим складом» повідомив, що українське військо комплектують за змішаним принципом: військовослужбовці за контрактом і за призовом. 

Як правило, професію обирають до душі. Хоча в житті трапляється по-різному. Не раз доводилося чути від військовослужбовців-кадровиків, що найскладніше у фахові професійного військового — це дисципліна. Не кожен, проживши до повноліття, маючи свободу дій і можливість ведення діалогу аж до спору з рідними та шкільними вчителями, готовий коритися наказам командирів. Усвідомлення необхідності в цьому приходить, мабуть, з досвідом. На сьогодні, на жаль, з гірким. А що вже говорити про тих, хто в армію потрапив з цивільного життя у перші три черги мобілізації. Адже призивали усіх підряд — охочих і не зовсім. 

Десантників Навчального центру ВДВ Збройних сил із Днем високомобільних десантних військ особисто вітав Президент Петро Порошенко. Урочистості відбулися в Житомирі на вулиці Чуднівській, 114, там, де триває підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації особового складу для військових частин і підрозділів ВДВ ЗСУ. Цей заклад почав функціонувати лише з травня 2015-го на базі 240 Центру підготовки підрозділів 8-го армійського корпусу Сухопутних військ. 

На полігоні Широкий лан завершилися міжнародні військові маневри «Сі Бриз-2016». Завдяки ним українські, американські, грузинські та молдовські військовослужбовці змогли відпрацювати завдання сухопутного компонента маневрів. Під час урочистого закриття «Сі Бриз-2016» заступник командувача Військово-Морських сил Збройних сил України з бойової підготовки капітан першого рангу Олексій Неїжпапа подякував учасникам за плідну співпрацю та наголосив на тому, що навчання були корисні усім військовослужбовцям, які брали в них участь. 

На думку одних, те, що сталося минулого місяця в НЦ «Десна» — диверсія, на думку інших — нормальне явище. Представники Міністерства оборони пояснюють: винуватець інциденту, який поклав на лікарняні ліжка інфекційного відділення дві сотні солдатів, — аутсорсингова фірма «Візит». На початку року вона виграла конкурс і отримала від Міноборони 400 мільйонів гривень за надання послуг із харчування. Натомість тепер розірвати стосунки з нею не так просто — лише через рішення суду. 

Мого співрозмовника у серпні 2014-го удостоєно ордена Богдана Хмельницького III ступеня — за особисту мужність і героїзм, які він проявив під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Це визнання пов’язано безпосередньо з подіями 4 березня 2014 року, які бачив увесь світ у репортажах багатьох телеканалів. Того дня полковник Мамчур разом із підлеглими без зброї, але під бойовим прапором бригади та Державним прапором України рушив у бік російських окупантів, які перекрили їм дорогу до військової частини. Попри попереджувальні автоматні черги, які «зелені чоловічки» пускали під ноги та над головами українських льотчиків, їм удалося на певний час взяти свою військову частину під контроль. Згодом 233 військовослужбовці, які не зрадили присязі на вірність Батьківщині, разом із командиром вийшли з анексованого Криму і передислокувалися в Миколаїв. Сьогодні Юлій МАМЧУР, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, дав ексклюзивне інтерв’ю «УК». 

Передостанньої неділі липня в Одесі урочисто відкрито активну фазу українсько-американських військових навчань «Сі Бриз-2016». Цього року вони відбуваються на тлі загострення ситуації в зоні проведення АТО. Саме тому на них покладаємо особливу надію у злагодженні військ і прикута увага фахівців багатьох країн.

Окрім міністра оборони Степана Полторака, його молдовського колеги Анатолія Шалару, надзвичайних і повноважних послів країн-учасників навчань, від імені уряду в урочистостях взяла участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

На адресу редакції «Урядового кур’єра» щодня надходить велика кількість листів від наших читачів. Їхня тематика різноманітна. Є нариси про земляків, скарги на сусідів, на бездіяльність влади на місцях. Є безліч запитань про нарахування соціальних виплат. А ще — листи з міркуваннями і пропозиціями, як припинити війну на сході країни. Лише черствих душею не бентежить ця тема. А такі, на жаль, також є в нашому суспільстві. Однак ітиметься не про них.