Попри стрімкий розвиток цивілізації і глобальні наукові досягнення, воєн та збройних конфліктів на земній кулі, на жаль, не поменшало. Щоразу до участі в них втягується дедалі більше країн.

На пам’яті зовсім свіжі трагічні події за кордоном — у Парижі (осінь 2015-го) та Брюсселі (березень 2016 року). В Україні власна масштабна біда із трагічними наслідками. За кожним випадком — скалічена душа не лише бійця, а його близьких. Загалом зроблено нібито чимало для психологічної реабілітації воїнів. Однак лише розмов із психологом замало. Ті, хто зумів подолати власну трагедію, схиляються до думки, що бажання перебороти біду має йти від людини. У кожної особистості є власний рецепт і бачення того, як це зробити. 

Здається, що пилюка скрізь: вона лізе крізь віконні щілини, миттєво бруднить комірець свіжої сорочки, бридко скрипить на зубах і плівкою осідає на поверхні щойно налитої у склянку води. Сонце тьмяно світить наче крізь роками не прані сірі тюлеві фіранки. Усі розмови — про дощ, і навіть найзатятіші атеїсти тихенько згадують святого Іллю.

Це спогади мого далекого дитинства, що минуло в запорізьких степах, а точніше, посеред того, на що вони перетворилися після тотального розорювання. Пилові бурі були і є розплатою за те нищення степу, за жадібність, за нехтування законами природи.

Жодного керівника області у Львові не чекали так, як призначення Олега Синютки, бо попередники змінювалися, не втримавшись на найвищій посаді в області й року. А пан Синютка порушив вже усталену традицію тимчасового керівництва областю: з кінця грудня 2015-го розпочав відлік другого року перебування на цій посаді. Головним своїм завданням вважає пошук ефективних шляхів порятунку з коматозного стану економіки області, бо мало поставити невтішний «діагноз» соціально-економічного стану — важливо, аби злагоджено функціонував господарський комплекс області.

Як це вдається, «УК» розповідає голова Львівської облдержадміністрації Олег СИНЮТКА. 

Одразу зауважу: висловлюю не тільки свою думку, а й усіх членів нашої асоціації, а це понад три тисячі професіоналів популярного в народі жанру. Вважаємо конче потрібним  ухвалення законо?проекту  № 3822, спрямованого на  підтримку національного контенту в ефірі ФМ-радіостанцій і ТБ, а саме квоти для національного виробника — 75% звучання пісенного матеріалу в усіх без винятку передачах.

Ця радикальна дія має врятувати рідну пісню. Свого часу Франція потерпала від засилля англомовного сусіди — було й таке, що Велика Британія виставляла свій флот із чотирьох-п’яти дредноутів на Атлантиці з гігантськими динаміками і цілодобово транслювала на французьке узбережжя звуковідтворювальними засобами англомовну пісенну рок-продукцію. Французи вжили заходів: ухвалили закон про захист свого звукового середовища і скасування іншомовного контенту в ефірі. Цей закон зміг захистити французьку мову завдяки чітким заборонним нормам, прописаним у ньому. 

Сервіси, які раніше українці отримували через випробовування чергами, тепер доступні в електронному режимі. Нещодавно в Міністерстві юстиції презентували онлайн-будинок юстиції, який функціонує за адресою http://obu.org.ua. Тож тепер отримати необхідний документ можна, не виходячи з квартири.

Які саме документи видає електронний будинок юстиції та якими сервісами він поповниться, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

За оцінками експертів ООН, Євросоюзу та Світового банку, внаслідок бойових дій, які вже понад два роки тривають на Донбасі, тутешній економічній та соціальній інфраструктурам завдано збитків на більш ніж 1 мільярд 200 тисяч доларів. 

Чи можуть атомні блоки безпечно маневрувати своїми потужностями для регулювання добового графіка навантажень в єдиній енергосистемі України? Свій погляд на цю проблему фахівці висловили на круглому столі «Атомна енергетика України. Маневрування — сліпий ризик чи безпечна економічна доцільність?», який нещодавно відбувся у Києві. 

Такого в Україні, схоже, ще не було: в обласному самоврядуванні Рівненщини — двовладдя. Окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення облради про звільнення її голови Володимира Ковальчука, але не скасував результатів голосування за нового голову Олександра Корнійчука. Тож легітимними себе вважають обоє. 

Споконвіку цією традиційною для українців справою у нас займаються переважно дрібні виробники на аматорському рівні. Нещодавно, спілкуючись із пасічниками на конференції бджолярів Центральної України «Розвиток бджільництва Придніпров’я», яка відбувалася в Дніпропетровському державному аграрно-економічному університеті, почула несподіване: «У нашій державі офіційно галузі бджільництва не існує. Бо в уряді немає відповідних структур, управління — жодної людини, яка відповідала б за бджільництво».

Утім, це не заважає українському пасічнику наповнювати ринок продукцією — як внутрішній, так і зовнішній. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неочікувано для деяких чиновників, які шукають за кордоном кредит, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, чим зміцнила вітчизняну грошову одиницю. 

Минуло вже два роки з того часу, як сепаратисти розпочали терор проти проукраїнських активістів на сході України і почалася антитерористична операція. Відтак питання — чи можна вважати сепаратистів справжніми громадянами України — з початком російської агресії набуло особливої актуальності. Пізніше й так звана влада «ДНР/ЛНР» теж почала видавати посвідчення особи українським громадянам. Натомість є іноземці, які захищають незалежність, територіальну цілісність і державні інтереси нашої країни зі зброєю в руках та бажають отримати українське громадянство. Але саме російська агресія загострила питання лояльності громадян України до своєї держави та зумовила пропозицію позбавляти громадянства тих, хто не витримав випробування на вірність своїй державі. Чи можливо зробити це через сепаратизм, дізнавався «Урядовий кур’єр».